Серія варта більшої уваги, явно недооцінена... Рекомендую поціновувачам якісного епічно фентезі. Якщо вам подобаються історії Дж.Р.Р.Мартіна, Р.Джордана та А.Сапковського, вам сподобається!

Неймовірно захоплююча історія! Щиро раджу всім, хто скучив за добротним епічним фентезі

Книга мені дуже сподобалася, планую читати весь цикл книг далі, моя оцінка 10/10.

Дочитала цю книгу в електронному варіанті, тепер мрію в паперовому варіанті про весь цикл книг Веґнера тепер повністю.Сподобалося, як він пише, тропи, атмосфера, сюжет, персонажі, світобудова, все в першій книзі циклу.Сюжет спойлерити не буду, давно я не читала епічного фентезі так от мене після цієї книги потягло взятися за продовження, бо історія затягнула, моя оцінка 10/10.

Надзвичайно цікаве і динамічне фентезі! Почала читати одразу після оповісток "Північ - Південь". І, не збавляючи темпу розповіді, книга з перших же рядків затягує у вир подій - відчайдушні, майстерні й хоробрі воїни, коні "найкращі з тих, які можна купити за гроші, вкрасти чи здобути в бою", карколомні втечі й погоні, засідки, підступні зради й інтриги, дружба, вірність і честь, ризиковані рішення й далекоглядні стратегії, битви, втрати й перемоги. І потужна небезпечна магія в найрізноманітніших проявах. Так ведеться політика на Сході "залізом, кров'ю й таємницею". А на Заході, на територіях покинутих імперією - безжальний релігійний культ, могутні реліквії давніх богів, жорстокість і смерть, відчай і помста. Політичні інтриги, союзи і протистояння, плани приховані в планах і прикриті іншими планами - "гра сильних світу цього за гроші і владу". А ще - відголоски давно минулих битв, кривавих різанин і війн богів та демонів. Все сильнішим і сильнішим стає передчуття наростаючої загрози, що нависає не лише над землями імперії. Хороша мотивація прочитати продовження ?

Відгуки на книжки, які так сподобалися, писати важче ніж на 3,2-зіркові, хочеться просто волати ВААААУ на все горло. Але я спробую. Перші книги циклу знайомлять нас із кордонами Меекханської імперії, що захопила майже весь континент. А ми слідкуємо за персонажами що проживають на її території, та здебільшого саме меекханцями не являються. Головне, що хотів написати, читав у відгуках що замало критики імпереалізму і т.д., але як на мене автор чудово впорався з тим, щоб показати як люди до цього відносяться. Навіть як минуть сотні років, люди приєднані до імперії не вважатимуться її рівною часткою, і не тільки інших людей не вважатимуть меекханцями, то і самі люди не вважатимуть себе такими. Хоча деякі окремі дії і можуть повпливати на окремих особистостей, але як влучно це прокоментував десятник Веллергоф, навіть після того як Меекханські солдати героїчно загинули, захищаючи людей, які досі, навіть після 300 років знаходження в імперії, вважали себе вессирцями: "З тих пір, якщо хтось називав мене меекханцем я не розбивав йому голову, а лише розквашував носа" Ви точно знайдете персонажа який вам сподобається, є навіть неймовірні гниди, які все одно приречені на те, щоб сподобатися як персонаж) Але це грімдарк, і тяжка доля навіть якщо не спіткає самих персонажів, то буде тягтися за ними вервечкою. А взагалі - просто біжіть читайте цю книжку, яка ще й дуже чудово написана!

знайшла любов там, де навіть не намагалася шукати. це фентезі. ви тут не побачите цілісну історію, де всі намагаються дійти до якоїсь мети. це дійсно оповістки. по чотири історії з півночі та півдня, і в кінці додаткова. і в кожного свої історії і секрети. північ зустріла мене холодом, битвами, темною магією і жорстокістю. я читала деякі моменти з завмиранням серця і подиху. інколи я перебувала в шоці від подій, від жорстокості, від неочікуваності. тут не було води, не було описів заради описів. послідовно, пробираючись крізь текст, я дізнавалася історії різних народів, їхні легенди і релігії, про подвиги відважних солдатів. «багрянець на плащі». оповістка, яка залишила слід в моєму серці. лейтенант Кеннет і десятник просто щось. обожнювала спостерігати за їхньою взаємодією. південь зустрів мене з сонцем, спекою і трагічною історією. оповідь про долю двох людей (а точніше однієї), яка змусила мене плакати. а з розкриттям історії, законів і звичаїв, мені ставало все дедалі сумніше, хоча я не до кінця їх розуміла. після прочитання саме півдня у мене було безліч питань. але найголовніші: що ним керувало тоді? дійсно саме через це він не дозволив навіть думати про таке? «якби я мала брата». дізнавшись майже в кінці, що означала ця фраза, на мене ніби скинули валун... залишився якийсь дивний післясмак і дуже суперечливі думки в кінці частини про південь. досі не можу описати своє відношення до Йатеха. я ніколи раніше не читала книги цього жанру, через що важко йшло читання, довго. але це не завадило тому, щоб ця книга стала найкращою для мене.

« — Ну що ж, прагнеш миру — тримай удома нагострений меч, як каже старожитнє прислів'я». Не повірите, але я оминула цей цикл, сама не знаючи як. Якби не моя подруга, то так б й не знала про цю неймовірну книгу! Це справді було ВАУ, бо світ настільки детальний, що не те що добре, та я кайф від цього ловила! Персонажі, релігії, політика, раси, системи магії, гумор... ну цукерочка, а не фентезі. Перша книга розбита на дві частини. Кожна має свої оповістки з відповідного регіону Меекханської імперії, які починають перепліталися між собою, створюючи початок сюжету... початок чогось грандіозного! Так, це як у вельмишановного пана Сапковського з його «Відьмаком». Як вже було зазначено вище, перша частина — про північ Меекханської імперії, яка має свої секрети. Через призму оповідок, ми потрапляємо у холодні та жорсткі будні, де племена та клани ще досі ділять території; є міста та села зі своїми традиціями, легендами й сказаннями; та, звісно ж, є свої системи магії та релігії, які одна від одної відмінні. Сніжна й льодяна північ дуже небезпечна та приховує в собі безліч неочікуваних поворотів. За усім цим дивиться тільки-но створена Шоста рота Гірської Варти, яких в простонароді називаються червоними шістками через їх дії та подвиги. Кеннет-лив-Даравит — молодий і амбітний командир цієї роти. Хоч він й головний, хоч він й капітан, але має добре та справедливе серце, через що мав прихильність не тільки від людей, а й від своїх солдатів, що, як в результаті, є запорукою складеної роботи між собою. Друга частина — про південь. Тепер ми потрапляємо у нереально спекотну територію, де влітку дощу не дочекаєшся, а скорпіони та ящериці ходять як у себе вдома. Купець Аерін-кер-Ноель після подорожі повертається додому не сам, а з воїном-іссаром Йатехом. Іссарці настільки добрі бійці, що про них по всій імперії та за її межами ходять легенди. Деякі навіть вважають їх самими демонами, бо неможливо звичайній людині мати такі бойові здібності... Пробувши декілька років, Йатех вирішує покинути дім купця, бо не зміг витримати болю. Ні, це не фізичний біль, цей біль духовний. Він здається, але до нього приходить дівчина, яка повертає його до життя...