Сто років самотності — магія, що переплітається з реальністю
Ґабріель Ґарсія Маркес — справжній майстер слова, і його "Сто років самотності" доводить це з першої до останньої сторінки.Це книга, яка зачаровує, огортає атмосферою міфів і легенд та змушує відчувати зв’язок із чимось давнім і вічним.Історія сім’ї Буендіа — це не просто хроніка поколінь, а цілий всесвіт, де магія і реальність існують одночасно.У цьому романі дощ може йти роками, примари є такими ж реальними, як живі люди, а доля героїв ніби давно записана в загадкових рукописах.Що мене найбільше вразило? Маркесові тропи. Він не просто описує події — він вплітає їх у тканину часу так майстерно, що історія здається справжньою, навіть коли відбувається щось неможливе. Саме завдяки цій книзі я остаточно закохалася в жанр магічного реалізму, і тепер хочу читати більше і знайомитися з іншими його представниками.Сюжет, атмосфера, персонажі — все в цій книзі живе, дихає і зачаровує.Це не просто роман, а цілий світ, у якому можна загубитися. І, мабуть, варто загубитися хоча б раз у житті.