Книга - неймовірна! Цікаві сюжетні лінії, легко читається. Поєднання минулого з сучасним, люблю таке поєднання. Із захопленням читала, переживала, плакала, багато плакала, особливо наприкінці книги. Розв'язка - неймовірна! 😭😭😭 Раджу до прочитання! 🥰

«Найдорожче в житті» Ребекки Ярос читається дуже емоційно й по-людськи, без відчуття штучної драми, але з моментами, які стискають горло. Це історія про кохання, втрати й вибір, який ніколи не буває простим. Про людей із багажем болю, які не ідеальні, але справжні. Мені сподобалося, що авторка не намагається прикрасити складні теми - навпаки, показує, як життя може ламати, але водночас вчить знову довіряти й триматися за тих, хто поруч. Книга дуже про емоції: про страх втратити, про прив’язаність, про те, як цінність людини усвідомлюєш не одразу. Тут багато внутрішніх переживань, пауз, тиші між словами - і саме це чіпляє найбільше. Без надмірних спойлерів скажу лише одне: читати байдужо не вийде. Для мене «Найдорожче в житті» - це роман про те, що справді має вагу, коли все інше відходить на другий план. Книга, після якої хочеться обійняти близьких і ще раз нагадати собі: найцінніше - завжди поруч, просто ми не завжди це вчасно помічаємо.

Ця книга довела до сліз і розбила серце. Вона прекрасна. Брат залишає листа своєму другу. У якому просить приглянути за своєю сестрою і племінниками після смерті. Дуже сумна історія, але водночас наповнена чистим і щирим коханням. Елла це сильна і смілива жінка, яка хоче впоратись з усіма проблемами. Беккет це уособлення турботи і вірності. А діти це чиста любов. Мейсі це промінчик світла у похмурих днях. Кольт це хлопчик який завжди захистить і безмежно любить. І Раян, що знав все з самого початку.

Я плакала на самому початку і ридала в самому кінці. Я була готова, знала, що ця книга викличе сльозу, але не думала, що вона мене розчавить. В мене були дві теорії фіналу і жодна не справдилась. Ребекка пише дуже легко, тебе затягує у вирій емоцій, ти злишся на нього, що він бреше, на неї, що вона не хоче його чути, тішишся фіналу і потім отримуєш удар в саме серце.

Я не знаю тепер як дочекатись четвертої книги!!???

Книга про любов, тому всі хто любить романи про кохання з першого погляду – книга для Вас. Дві сюжетні лінії – прабабуся, і її кохання під час війни, та її онука, і вже її сучасні невдачі в коханні. Друга світова війна ... Як це кохати пілота, який щодня підіймається в небо, де сотнями літають кулі з німецьких Мессершміттів, де щодня розбиваються літаки і гинуть пілоти. Чекати на землі, яка двигтить від вибухів, дивлячись і дослуховуючись до неба… Готувати вечерю, не знаючи чи розділиш ти її з чоловіком, не мати з ним зв'язку днями, не знати чи живий.. але жити, планувати і рухатись вперед. Кому, як не нам зараз це розуміти і щодня переживати. Доля жінки, яка несе надзвичайну вагу втрат і рішень, жінка, яка перебуває під тиском батьків, що готові «продати» дочку тирану заради грошей і збереження свого титулу, мати, яка зробить все, щоб захистити свою дитину від війни. Онука – покинута і зраджена матір’ю, пройшла через тяжке розлучення і розчарувалась в чоловіках. Вона повертається в будинок померлої бабусі, що її виховала, була за маму, а там спогади і флешбеки в минуле. І недописана книга бабусі-письменниці, відомої на весь світ своїми любовними романами, перша книга, книга її життя, її кохання і її таємниці. Тяжкі стосунки батьки-діти, плітки в невеличкому містечку, пошуки себе, ну, і звісно ж, нове кохання, яке зустрічаєш в кращих традиціях любовного роману, тобто випадково зіштовхнутись лоб в лоб і зав'язати нічого собі діалог, ну такий, щоб все по шаблону - розізлити, нагрубити і піти так, щоб на довго запам'ятали один одного. Словом, як на мене, циніка, все, що стосується сучасної історії онуки мені не сподобалось – шаблона любовна історія, тупенькі рішення і такі ж образи, які розводять закоханих – словом все дуже клішове. Сам проблему вигадав – сам героїчно її вирішуєш. А от історія бабусі мені сподобалась, особливо останні 10% - вау, нерозказана жодній людині таємниця, яку вона тримала в собі до останнього подиху – ось це мене вразило, ось тут був неочікуваний поворот сюжету. Неприкрита правда, що таке війна, як за хвилину вона руйнує життя людей, дітей, знищує домівки, міста, плани і мрії, наслідки війни і її жертви, яким треба було жити далі в тій реальності, яку вона створила. І не забувайте - люди бачать те, що хочуть побачити, а не правду.

"Іноді єдиний спосіб зберегти те, що тобі потрібно,- це відпустити те, чого ти хочеш." Я повірила в цю історію від самого початку і аж до самої її шокуючої кінцівки Мені так сподобалося мандрувати сторінками подій, які розгорталися і в сучасному Колорадо, і у Великобританії періоду Другої світової війни, відчувати щирі емоції Джорджії й Ноа, а також її прабабусі Скарлет і Джеймсона Захоплюватися щирими почуттями і відданістю один до одного, до своєї Батьківщини і до країни, яку ти згодився захищати Ця історія сумна і прекрасна водночас Вона про жертовність і про щось більше, ніж любов Сюжетна лінія про написання і дописування роману прабабусі для мене була другорядною, оскільки я з цікавістю слідкувала за розвитком подій юної і закоханої пари - британської радистки і американського пілота, які попри жахіття війни зуміли зберегти свої щирі почуття, відданість своїй справі і неймовірну любов до своєї дитини Звісно, сучасні перипетії її правнучки, яка щойно завершила процес свого гучного розлучення і перебувала на стадії заперечення будь-яких стосунків з чоловіками теж цікаво було читати, проте мене постійно відносило до теми кохання під час війни До того ж тут так гарно змальовано відносини між сестрами, і дотримання сімейних традицій, чи, правильніше, повне заперечення їм Епізоди і діалоги між Скарлет і її сестрою Констанс були настільки зворушливими, а неочікуваний поворот долі просто збив з ніг Словом, моє перше знайомство з творчістю авторки вважаю вдалим Але, якщо вже зовсім по-чесному, занадто відверті сцени мені були тут трішки лишніми Та попри ці дрібні моменти, книжка залишила в моєму серці відбиток і нагадала, що кохання має силу долати кордони, війни і навіть час Справді, ця історія не лише про романтику, а й про пам'ять, спадок і те, як історії минулого формують наше сьогодення

більшої нудятини не читала в житті на цій книзі я закриваю для себе авторку як таку