Олексій Жупанський «Осіннє заціпеніння» — це, без перебільшення, одна з найхимерніших книг, які мені траплялися. Після прочитання я так і не змогла чітко сформулювати, про що саме ця історія. Здається, сюжет розчиняється у напівмареннях, бюрократичному безглузді та дивних образах, які наче зійшли зі сторінок сюрреалістичного сну. Я очікувала містики, готичної атмосфери, можливо, навіть якоїсь філософської алегорії — натомість отримала складний текст, де головними «монстрами» виявилися ЖЕК, чиновники та корупція. І хоч це теж своєрідний жах сучасності, мені він здався далеким від тієї загадкової глибини, якої хотілося. Жупанський, безперечно, володіє словом — його стиль густий, насичений і має якусь гіпнотичну силу. Але ця сила не завжди зрозуміла чи доступна для сприйняття. Мені було важко «впіймати» сенс, втримати лінію подій. Я читала, намагаючись розгледіти серед абсурду щось знайоме, проте наприкінці залишилося лише відчуття… заціпеніння — таке саме, як у назві книги. Цей жанр точно не мій, і продовження я читати не планую. І все ж, визнаю: є в цій книзі щось незвичне, щось, що не дає повністю її забути.

Ця збірка - це щось неймовірне? 523 сторінки живого тексту. Здавалося б не мало! Але кожного разу як продовжувала читати, хотілося, щоб книга не закінчувалася? Кожне оповідання захоплює і відволікає від повсякденних думок. Українські письменники в стилі горору доводять, що не поступаються світовим авторам. І ще! Деяких авторів я ще не читала, але тепер вже знаю чиї твори мені хотілося б придбати і перечитати☺️ Тож всім дуже рекомендую Бабая?

Крутецьке зібрання хоррорових та фантастичних творів. Деякі більш моторошні, деякі більш чудернацькі, деякі психологічно-фантастичні. Звісно, є оповідання менш западаючі у пам'ять, але як збірка — це топ 10\10

Антологія української фантастики 19 - 21 століть "Змієві вали". Видавництво Vivat, Харків, 2024 рік. Щиро радію, що мені до рук потрапила ця чудова збірка короткої фантастичної прози від українських авторів. Сподіваюсь у майбутньому подібні антології стануть більш кращими та досконалими, сучасні автори зможуть розкрити свій талант на повну і вражати новими ідеями та передбаченнями. Мені сподобався розділ із сучасними авторами, особливо хочу виділити класичне фантастичне оповідання від Макса Кідрука. "Ближче всіх до полюса" чудово ілюструє жагу задля досягнення мети і холодний розрахунок для виживання в екстремальних умовах. Також хочу виділити гумористичне оповідання Володимира Єшкілєва "Череп Довбуша і зелені діти". Це було моє перше знайомство з автором, сподіваюсь почитати щось ще з його творчого доробку. Оповідання Олександра Михеда, Павла Дерев'янка та Володимира Аренєва змушують поміркувати про цінність життя та про те що означає буди людиною. З мінусів тільки те, що оповідання Олекси Стороженко опубліковано не повністю. Мене це навіть обурило. Загалом збірка сподобалась, моя оцінка 8 з 10.

Прекрасна збірка, цікаві передмови перед розділами, чудова підбірка оповідань, кожне з яких, як грань на коштовному камені. Але останнє (для мене) точно в серденько, вибачте за кліше. Той варіант, коли досить швидко здогадуєшся, про що мова, і що буде далі, але не можеш відірватися від читання, тому що історія тримає тебе за вуха і душу. І навіть розуміючи, як сильно будеш плакати в кінці, не можеш відкласти в бік, не можеш пройти повз.

Ого…нічого такого не читала раніше!!! Це найпотужніша і жахаючу збірка горорів ? В цій збірці написало свої оповідання багато авторів, деякі твори, що сподобались найбільше хочу виділити? ?️Павло Деревʼянко «Допоки морок не поглинув його» - неймовірна історія про письменників і як стикаються грані між людяністю та абсолютним злом, про хворобливу жагу визнання. ?️Микита Кіляров «Між кошмарами блукав» - оповідання про дитячу жорстокість, помсту, яке наголошує на тому, що інколи ми робимо страшні речі, а отримавши наслідки, не завжди розуміємо за що, або ж запізно стає щось розуміти. ?️Андрій Лозінський «Auger” - дуже цікавий горор про молоду компанію і електродрель? ?️Ната Гриценко «Зоя» - ух і дивний там герой, а ще дивніше його батьківські будні. ?️Дімка Ужасний «Юність прекрасна» - цікава містика з інтригуючим сюжетом?? ?️Володимир Мінін «Заборонена зона» - атмосферно та моторошно, закинутий завод і дещо в ньому ? Прочитавши книгу з 15 оповідань, я вперше сиджу і думаю: «Вау! І це український горор! Та це ж можна зробити крутим серіалом!

Збірка "Бабай. Нічний сеанс" - це похмурі, жорстокі та смертоносні історії від українських авторів, що були прочитані в рамках мого особистого осінньо-зимового горор-марафону. Тут читач знайде і схиблених маніяків-убивць, і різанину бензопилкою, і натяки на лавкрафтіанство, і жахи радянської дійсності, і фольк-горор, а також багацько іншої нечисті на будь-який смак. Без сумніву, всюди все безнадійно та вкрай погано закінчується для героїв. Виділю п'ять оповідок, які мені сподобалися найбільше (в порядку розташування в книзі). ✅Оксана Ковальчук "Медоїди" ✅Олексій Жупанський "Пацюк" ✅Володимир Кузнєцов "Місто" ✅Євгенія Кужавська "Інтер'єрні ляльки Естер" ✅Євген Товстоног "Табір" Я рекомендую ці історії для релаксації чи стимуляції — як вам більше подобається.

Прекрасна поетична проза в поєднанні з суржико-лайливими діалогами ?