Олексій Жупанський

Це такий собі мікс: трохи горору, трохи магічного реалізму, роздумів над філософією життя «матеріальність чи духовність». Все закручується, розгортається і зафіналюється одним днем — 7 листопада. Коли ми вшануємо предків і запрошуємо їх до себе на вечерю. Коли мертві знаходяться поміж живих і все це заплетене в ієрархію корупції.

Я не скажу, що це моя книга по настрою, хоча, приміром, «Я бачу вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка — читала із задоволенням.
Ненормативна лексика — не зайшла, хоча для героїв вона і органічна. Я люблю, коли граються описами, сама таке вплітаю в тексти, але тут губилася нитка «до якого ж предмета це було».

Кожному своє, як то кажуть. І так і з цією книгою. Тож, якщо даркова тематика ваша — має зайти. В іншому — треба зловити настрій.