Нові відгуки

В першій книжці перед нами була спочатку дитина, потім юнка, далі наївна в чомусь, гарна світловолоса молода жінка, ще далека від інтриг, маніпуляцій, жорстокості. Але життя – гарний вчитель, якщо хочеш вижити в чужому світі і зберегти життя та здоров’я своїх дітей. В другій книжці серії, мила світловолоса молода жінка починає важкий шлях валіде султана, з кожною сторінкою вона стає старшою, росте її син – султан, та дочки, росте і її вміння лавіювати і виживати у вирі інтриг, заговорів, повстань, вирішувати економічні, політичні, соціальні проблеми народу, який був їй чужий, а тепер вона за іронією долі стала їх повелителькою. Багато довелося пережити справжній Хатідже Турхан, велику частину історичних подій Олександра Шутко перенесла і на сторінки свого другого роману про цю важливу в турецькій історії жінку. Але Надія (Хатідже Турхан) мала вплив і на історію України. Саме вона налагодила дипломатичні зв’язки з гетьманами Богданом Хмельницьким і Дмитром Дорошенко, вела переписку з багатьма правителями Європи і мала величезний вплив на внутрішню та зовнішню політику Османської імперії. За її правління було успішно придушено великі бунти в провінціях імперії (наприклад, в Анатолії), саме вона посприяла відновленню османського флоту, саме вона поклала край палацовим інтригам, що не давали управителям імперії спокійно жити багато століть, доклала багато зусиль для боротьби з пожежами в Стамбулі і відновленню та будівництву лікарень, шкіл, мечетей, палаців, якими і донині користуються жителі Стамбулу. Це був непростий час, могутність Османської імперії вже не була такою, як за часів Роксолани та Сулеймана, візирі при султані змінювалися постійно, то через заговори, то через природні причини, не дивлячись на нестабільність політичного життя та складність міжнародної політики, султані вдавалося покращувати економічне та соціальне становище в країні. Історики зазначають, що Хатідже була авторитарною правителькою, в той же час прискіпливо ставилася до дрібниць, ніколи не приймала поспішних рішень, поки не вивчить справу до кінця, і хоч сама добре знала звичаї та традиції держави, якою правила, все ж не цуралася звертатися по допомогу чи пораду до компетентних людей. Можливо саме тому вижила під час заворушень, зуміла все ж підібрати відданих посадовців, які допомагали їй вирішувати складні питання управління державою, як то наповнення скарбниці, утримання в покорі війська та народу, боротьбу з хабарниками, та головне збереження життя свого сина-султана, свого та своїх дочок і їх чоловіків, що в реаліях того часу було дуже непростою справою. В другому романі теж багато пригод, змов, страт, любовних перипетій, трагедій та драм, зрад та вірності, багато побуту, звичайного життя вельмож та простих жителів багатонаціональної імперії, святкування різних національних свят, полювань, виїздів за межі столиці в інші резиденції, багато переживань особистого плану у героїв та історично достовірних подій. О.Шутко не зраджує собі, все описано і розказано дуже історично точно, колоритно, професійно, цікаво і легкою для сприйняття українською мовою. Кілька гарних днів читання вам забезпеченні. Другий том присвячений правлінню саме Хатідже Турхан, бо далі вона все більше віддає повноту влади компетентному візирю та молодому султану, який з дитини виріс в молодого розумного юнака, який все більше хоче самостійності в прийнятті рішень. Так закінчувалася славетна епоха «Жіночого султанату», коли імперією правили жінки, і яка почалася з українки Насті-Роксолани (Гасекі Гюрем Султан), яка мала великий вплив на свого чоловіка-султана і закінчилася теж правлінням українки Надії (Хатідже Турхан), яка досить довго правила сама замість малолітнього сина-султана. Якщо ж ви думаєте, що, якщо Хатідже поступилася владою і далі про неї читати буде не цікаво, то ви дуже помилитеся. Бо Хатідже натомість взялася за будівництво двох відомих фортець, які мали велике значення для оборони Константинополя, мечетей, лікарень, палаців, шкіл, подорожувала зі своїм сином-султаном, зокрема відвідала з ним та його військом Кам’янець-Подільський та Хотин, з-під якого була родом. Там же досі існують архітектурні пам’ятки, присвячені в тому числі і валіде Хатідже Турхан.

Я з тих людей, хто не бачив ні одної серії турецьких серіалів «Величне століття», про Османську імперію XVII ст. теж маю дуже поверхові і обмеженні знання. Про Хатідже Турхан (Надію з Поділля) так взагалі і не чула. Отже, початок 40-х років XVII ст., валіде Махлейкер Кьосем дарує своєму синові, султанові Ібрагіму Першому, дівчину з України, намагаючись таким чином втримати свою владу над молодим сином, який після тривалого ув’язнення у палаці і після вбивства його братів, став султаном, і як свідчать історичні джерела, мав проблеми із психікою та потенцією, що через певний час стало причиною його страти. Через деякий час, в 1642 році, закохана Хатідже Турхан народила султану первістка Мехмеда, якому в недалекому майбутньому, ще дитиною, судилося стати султаном Мехмедом Четвертим. І хоча історичних відомостей про ранні роки перебування Хатідже у гаремі дуже мало, бо вона не брала участі у гаремних інтригах, як інші жінки Ібрагіма, але майстерність О.Шутко, як письменниці, і як мистецтвознавиці, допомогла заповнити ці прогалини картинами гаремного життя. І зробила це так яскраво, що читаючи роман, переносишся в ту епоху, у той побут, знаєш культуру та релігією тих людей, як власні. Для цього письменниця проробила колосальну підготовчу роботу, вивчила турецьку мову, відвідала турецькі архіви і опрацювала сотні архівних справ, опрацювала сотні праць турецьких, європейських та американських істориків, завдяки цьому максимально наблизила наше світобачення до способу життя людей Османської імперії. На сторінках книжок О.Шутко ми побачимо реальний, а не вигаданий світ турецького гарему тих часів. Побут, інтриги, культура, релігія, політичні розклади в Османській імперії, процеси, які відбувалися на цих територіях, як імперія існувала і завойовувала території інших держав, як здійснювалося управління в цій державі, чому і як відбувалися заколоти, повстання, хто і як провокував і здійснював зміни в державі, реформи. Так, безумовно, це художній роман, тож тут є любовна сюжетна лінія, пригоди, заколоти, їх придушення, інтриги та певні сюжетні ходи, щоб тримати читача в напрузі. Та й написано гарною українською мовою, живо, легко, зрозуміло. Так що на перешкоді не стають незвичні турецькі імена, назви посад чи назви територій. Та для мене головною виявилася атмосфера, історичне і культурне підґрунтя роману. Бо пані Олександра дуже прискіпливо і ретельно прописала історичні, культурні факти в сюжет роману. Попри те, що спочатку Хатідже кохала свого чоловіка, його жорстокість, божевілля, зради, загроза від нього життю та здоров’ю малому синові, все це відвернуло молоду дружину від чоловіка-султана. А незабаром не лише її, а й багатьох впливових посадовців, його було засуджено і страчено. Султаном було проголошено малолітнього сина Мехмеда. Але Хатідже, яка мала за звичаєм, стати валіде, тобто регентшею при синові, була ще занадто молода на думку посадовців та гарему, а свекруха Хатідже, мати Сулеймана, бабця Мехмеда, Махпейкер Кьосем ще мала забагато впливу, тож 21-річна Хатідже залишилася в тіні свекрухи. Але недовго. Також цікавою виявилася історія брата Хатідже, Юсуфа-аги, якого султана зустріла випадково на базарі Константинополя. Так від нього вона дізналася про долю інших членів своєї родини на Поділлі. З часом він став вірним її вивідником серед турецьких можновладців. Окремими розділами в книжці розповідається про долю і інших жінок Ібрагіма, про дітей цих жінок, одна з них, дочка Ібрагіма, Фатіма, після смерті її матері, стане вихованицею та падчерицею султани Хатідже. Цікаво було дізнатися і про долю багатьох інших знатних жінок гарему, про звичай віддавати заміж малих султан, для вирішення державних справ, деякі з них до п’ятирічного віку вже встигали вийти заміж 3 рази і стільки ж разів овдовіти, в деяких султан було до 7 і більше шлюбів за їх життя (як от у сестри султана Ібрагіма, султани Айше) За вимогою свекрухи, Хатідже та Ібрагім так само згідно звичаю, віддали заміж свою малолітню дочку, султану Атіке, вперше в 5 років за пашу Сери Кенана, який у минулому був українським козаком. В романі використані реальні діалоги, взяті з історичних праць, подані чорно-білі ілюстрації, світлини, портрети історичних персон, все це з підписами і поясненнями, є посторінкові посилання з поясненнями до подій чи звичаїв, подані вірші Хюррем, Мухіббі, згадуються реальні листи Роксолани, дуже багато пояснень історичного та культурологічного характеру. В кінці роману додано 20 сторінок короткого викладу історичних подій з культурними вставками про епоху, суспільні звичаї, релігію, політику, посилання на історичні джерела, перелік історичних постатей сім’ї султана, посадовців, обслуги, прислуги гарему, пояснення тих чи інших звичаїв тощо. Це значно полегшило читання і було цікавим саме по собі.

🖇️ Дивись, як би твоя сила не стала твоєю слабкістю. 📌 Я не дивилась жодної серії «Роксолани» та подібні постановки, вважаючи їх нудними. Однак після цієї книги моя думка кардинально змінилася - тепер мені треба продовження. Це насамперед історичний роман, який занурює у буремні події Кримського ханства та Османської імперії. Авторка майстерно поєднує реальні факти (перелік яких наведено в кінці книги) з художнім домислом, створюючи динамічний та емоційний сюжет. 📌 Книга мене вразила своєю деталізованою реконструкцією епохи. Авторка ретельно відтворює побут, традиції та політичні інтриги, що вирували при дворі кримських ханів і в османських палацах. Я дізналася, кого називали шехзаде, ефенді і валіде. Зважаючи на мою любов до політики в книгах, цей роман перевершив очікування. Напруга відчувається на кожній сторінці - кожен персонаж веде свою криваву гру, будуючи хитромудрі плани задля здобуття влади. Зізнаюся, деякі моменти змусили мене здригнутися від жорстокості подій… 📌 Персонажі змальовані реалістично, з власними переживаннями, пристрастями та трагедіями. Я повністю занурилася в їхні долі, відчуваючи кожен крок їхнього шляху. ❣️Це історія честі, боротьби й незламності, яка залишає сильне емоційне враження та змушує замислитися над питаннями влади, свободи й вибору. #марафонкнигомам

Історія про неймовірну Роксолану — це захоплива подорож у минуле, яка розповідає про те, як юна дівчина з маленького українського села змогла стати найвпливовішою та найбагатшою жінкою за всю історію Османської імперії. Ця біографія показує, як Роксолані вдалося протистояти скрутним обставинам і стати дружиною могутнього імператора Сулеймана Пишного. Книжка детально описує її важкий шлях від полону до влади, розкриваючи її розум, силу волі та непохитну рішучість. Історія Роксолани надихає і доводить, що неважливо, які труднощі випали на твою долю — головне бути унікальною, сильною особистістю. Її приклад демонструє, що завдяки наполегливості, мудрості та вмінню користуватися можливостями можна досягти неймовірних висот. Ця книжка є ідеальним джерелом мотивації для тих, хто шукає натхнення та приклад справжньої відданості своїм цілям. Вона показує, що справжня сила полягає в здатності боротися і перемагати, навіть коли здається, що весь світ проти тебе.

Дуже красива обкладинка, нюдово-яскрава, така, як я люблю. Сама книга щедро прикрашена ілюстраціями, наповнена поясненнями. Сторінки мають приємний кремовий відтінок. Текст написаний просто і легко. Одна проблема - тема не моя) На жаль. Свого часу я прочитала (промучила) "Роксолану" Загребельного, "Яничари" та купу інших історичних романів. Мабуть наситилася) І не маю більше бажання читати про складну долю полонянок у гаремі. Тим більше, наші героїні, якщо про них написані романи, переборюють свої слабкості та стають сильними Валіде. І тут колесо історії починає обертатися знову. "- Не плач, не плач, маленька, - жінка заходилася заспокоювати дівчинку. -Ну ж бо, годі! Годі! - її теплі долоні ніжно торкнулися мокрих дитячих щік. - Усі ми тут пережили те саме. Заспокойся й намагаюсь якнайшвидше пристосуватися до нового життя " І наша Надійка (красива дівчинка-полончанка) вижила, призвичаїлася і стала Обраною. А потім, не питаючи її згоди, доля запропонувала безліч випробувань, які загрожували смертю і самій Надії, і близьким їй людям . Вистояла, витримала, перемогла Але битва тут ніколи не закінчується, плести інтриги та розробляти стратегії, спираючись на ситуативних союзників, треба буде увесь час. Чи готова вона? Побачимо. Бо попереду ще дві частини) Читаю і пропоную тим, хто любить таку тематику, бо виконання дійсно на висоті.

Історичний роман для мене - найцікавіший спосіб пізнавати нове. Реальні історичні факти, але у формі захопливої розповіді - те, що треба! Що ви знаєте про Османську імперію? Візири і гареми, ясир і яничари. Розкоші і війни. З роману Олександри Шутко можна дізнатися багато про управління імперією, про звичаї султанського двору. Султан Баязид ІІ ставив синів намісниками у різних регіонах імперії. Книжка розпочинається прибуттям одного з син, юного Мехмеда, до Кафи, що у Криму. Чи може управляти регіоном молодий недосвідчений хлопець? І який вплив може мати на нього хитрий і досвідчений кримський хан? Паралельно читач дізнається про Селіма - ще одного сина султана (їх насправді буде багато). Народження дітей, епідемії, конкуренція у гаремі, війни на кордоні і політичні інтриги - життя було буремне. Увага на Сулеймані - сині Селіма. Знайоме вам це ім'я? Авторка показує як жили шехзаде, валіде, наложниці. Не лякайтеся незнайомих термінів - усе буде пояснено. Але ці слова дозволяють зануритися в історію. Боротьба за владу серед нащадків правителя - тема звична і на Заході, і на Сході. Та особливості ісламської культури накладають свій відбиток. Сини султана терпляче слухаються наказів. А той, що не прослухав, заплатив найвищу ціну. Загалом доля не була надто ласкавою для героїв цієї книжки, хоча мова йде про найвищі верстви суспільства. Але де багато влади, там і багато небезпеки. Про зовнішню політику імперії буде мало, та і про життя простого люду не дізнаєшся - тут про правителів. Мені сподобався ще момент про матерів султанових нащадків, які займалися благодійністю. Не нова річ, виявляється. Книжка доповнена чорно-білими ілюстраціями, які я маю намір знайти у мережі, а також історичною довідкою про героїв роману. Буде продовження, і ми знову зустрінемо Сулеймана.