Хоч книга не читалась мені легко через стиль авторки, та й через тему (окупація, діти допомагають нацистам), але ця історія залишила величезний слід в моїй душі. Тепер планую прочитати всі інші книги цієї авторки. Багато чого розкрилося. Наприклад, мені стало зрозуміло, як так виходить, що діти допомагають ворогові. Але ж вони лише діти...

Одна з найкращих книг за моє життя. Тим паче актуальна під час війни. Історія про Рух Опору, про винищення євреїв, про те, як звичайні голландці виживали в окупації. Ну і кінцівка - розв'язка, якої я не очікувала аж ніяк. Мені просто хотілося ревіти.

Моніка Гессе творить не просто історичний роман — вона розкриває внутрішній світ підлітка, чия юність затьмарена жахіттями Другої світової війни. Її героїня звичайна дівчина, яка продає заборонені товари, ховаючи у серці провину, втрату та страх. Але саме ця звичайність робить її історію такою вражаючою. Бо героїв народжує не лише фронт, а й вибір — піти далі, коли вже здається, що сил немає. Блакитне пальто, мов символ чогось утраченого й водночас незбагненно прекрасного, проходить крізь увесь роман, нагадуючи читачеві про крихкість людської долі. Пошук зниклої єврейської дівчини стає для Ханнеке не лише небезпечною місією, а й подорожжю до себе самої — до правди, до співчуття, до здатності чинити опір, навіть коли навколо морок. Мова роману — чуттєва, образна, сповнена тривоги та надії водночас. Авторка вибудовує атмосферу окупованого міста: тихі двори, де шепочеться страх; зачинені вікна, за якими ховається життя; таємні адреси, де зникають люди й народжуються маленькі дива. «Дівчина у блакитному пальті» — це книга про біль втрати і силу людяності, про вибір, що визначає не лише хід історії, а й глибини душі.

"Я мала здогадатись, що коли Гітлер звернувся до нашого народу по радіо, говорячи, що в нього немає планів захопити нашу країну і що нам нічого боятись, то це означало, що його солдати вже пакують парашути і нам є чого боятись." Як ви вже зрозуміли, ця книга не могла мені не сподобатися. Хоча, зовсім не через одну цитати, а тому що це цікава, сильна, досить динамічна, емоційна книга. З нею моє серце билося 130 ударів на хвилину, а бувало інколи забувала дихати. Вчинки і дії гг Ханеке інколи були на межі здорового глузду, здається вона б уже давно втрапила в найгіршу небезпеку, якби в ті моменти нікого не було поряд, щоб зупинити, не пустити, відвернути. Тема другої світової, голокосту завжди є болючою, непростою, глибокою. І байдуже, що герої книги вигадані автором, адже самі події, час, місця, були реальними. Як от наявність ясел поряд із пунктом Схаубург у Амстердамі і те що робили там учасники руху опору, не може не викликати захоплення і жаху водночас. Ці люди ішли на ризик аби порятувати немовлят, а винахідливості не було меж. Також авторка розповідає про фотографів того часу, що робили фото непомітно для ворога. І звісно ж про тих, хто переховував євреїв у сховках в будинку. Це було важке життя в часи коли ворог вирішив захопити і знищити. І так, нам це відгукується в певній мірі. Небезпечне існування, страх що кожен день може стати останнім, але попри все ці люди були сильними і навчилися жити, боротися, виборювати, рятувати.

Дівчина у блакитному пальті Моніка Гессе Ханнеке Баккер вважає себе не героїнею, а звичайною шукачкою, бо знаходить на чорному ринку продукти для своїх клієнтів, тих, хто може заплатити за додаткову пайку м’яса, цукру, чаю або навіть шоколаду чи цигарок. 1943 рік, Нідерланди окуповані вже три роки. Дівчина, щоб прогодувати себе і старих батьків, працює в похоронному бюро, підробляє за сприяння боса містера Кроука контрабандою товарів, який махлює з талонами померлих та продуктами, що за них потім можна придбати та продати втридорога. Вона досить цинічно та реалістично сприймає своїх співвітчизників, бо добре знає людську натуру та зворотній бік суспільства в якому живе. Але одного разу одна з замовниць просить у неї про незвичну послугу – знайти п'ятнадцятирічну дівчину в блакитному пальті, вона єврейка, тож її чекає незавидна доля. В Ханнеке загинув коханий хлопець, і дівчина має відчайдушний характер, бо таки зважується почати небезпечне розслідування. Місцевий театр Схаубург перетворили в центр депортації, де працюють деякі голландці. До пошуків наша героїня підключає і деяких своїх замовників і працівників цього центру. Далі буде багато поворотів сюжету, очікуваних і зовсім неочікуваних ситуацій, драма, багато переплетених доль, збігів, таємниць, людських помилок, зрад, героїчних та мужніх вчинків. І заплутаний неочікуваний фінал, зовсім не такий, як нам би хотілося чи ми б собі уявили. Книжка варта прочитання, актуальна досі, бо люди, їх мотиви, вчинки, помилки, які приводять до жахливих наслідків, війна та її наслідки досі такі самі. Досить майстерно в сюжет книжки вписані і реальні історії підпілля, наприклад про мережу фотографів, які фіксували злочини проти населення і євреїв зокрема тощо.

Про яку б війну ми не згадували, це завжди зло, смерть та відчай. Але також і мужність, яка має тисячі облич. Про деякі з них розповідається в цій книзі. І вам варто її прочитати. Про що? Про 1943 рік в Амстердамі та розшуки дівчини, що була зодягнута у блакитне пальто і зникла із закритого надійного прихистку. Отже, Ханнеке, 18-річна дівчина, що працює на чорному ринку і страждає від комплексу вини, отримує завдання знайти єврейську дівчину, яка зникла. І це в місті, де представникам цієї національності знаходитися вкрай небезпечно. Пошуки зниклої приводять до неочікуваних відкриттів. Жах, смерті, боротьба. Ханнеке не хоче пов'язувати свою долю з небезпекою. Але чи є у неї вибір? Як і в сотень інших людей. Людей, що мають совість і честь. "Хоч яка різниця. Я однаково не можу їй допомогти, хай яка сумна ця історія. Надто небезпечно. Мені треба думати, як самій вижити — це мій девіз у цій війні. А після загибелі Баса, можливо, і девіз решти мого життя". У цій книзі багато героїв, почуттів, але не багато подій. Історія розгортається повільно, як нитка з плутанки, але кожна ниточка, врешті-решт, знайде своє місце на життєвому килимі. Кожна людина чинить неправильні вчинки. Але деякі призводять до катастрофи.

Я не мала ніяких очікувань від книги, у віш-ліст додала її за чиєюсь рекомендацією, і зовсім випадково вона випала мені у челенджі на січень. Зовсім не різдвяна книга, хочу я вам сказати, болюча, моторошна, але в той же час дала мені якесь внутрішнє заспокоєння. Останнє - мене здивувало. Друга Світова, окупований фашистами Амстердам. Молода дівчина Ханнеке виживає торгуючи продуктами і сигаретами на чорному ринку. Одного разу її просять знайти не мʼясо чи натуральну каву, а натурально єврейську підлітку в яскраво-блакитному пальті. Пошуки дівчинки приводять Ханнеке в один із осередків руху опору. Товариші із підпілля допоможуть Ханнеке дізнатися, що дівчину у блакитному пальті готують «до депортації», і вони навіть спробують її врятувати. Я читала багато текстів про Другу Світову війну, і цей, однозначно, не найкращий із них. Сюжет книги захопливий і цілком напруженістю і твістами може претендувати на екранізацію, але в той же час, ця детективна складова історії позбавила мене відчуття достовірності історії. Якщо розбирати книгу на окремі елементи: сюжет, підгрунття, проблематика, дослідження матеріалу, персонажі - то кожен окремий елемент - класний, але поміж цих цілком хороших елементів знаходяться деталі… а саме в них криється всім відомо хто. Був ще один момент, коли я просто кричала на текст, вже в післямові авторка повторює тезу про те, що неможливо осягнути, як люди мовчки спостерігали за винищенням цілого народу, невже можна бути такими сліпими? Так от, діар міз Моніка, світ ніскілечки не змінився, і так само мовчки спостерігає, як знищуються цілі народи, з лиця Землі стираються міста, але цього разу вже в режимі реального часу.

"Дівчина в блакитному пальті" — це глибоко зворушлива історія, дія якої відбувається в Амстердамі 1943 року. Голландія спочатку зберігала нейтралітет, але Гітлер порушив свої обіцянки, вторгся в країну і почав впроваджувати своє "остаточне рішення" щодо євреїв-голландців. Так було створено Єврейську раду, яка спочатку сприймалася євреями як засіб для полегшення стосунків з нацистами, але насправді полегшила нацистам пошук та депортацію євреїв. Історія розгортається навколо Ханнеке, голландської дівчини-підлітки, яка працює в похоронному бюро і виконує "секретні" місії, допомагаючи «клієнтам» купувати їжу та інші потрібні речі на чорному ринку під час нацистської окупації. Після втрати свого хлопця Баса, який загинув під час німецького вторгнення, Ханнеке відчуває провину, адже це вона переконала його піти на службу. Її перше кохання залишило незагойну рану, яку вона приховує від усіх. Одного разу одна з її клієнток просить Ханнеке знайти молоду єврейську дівчину, що безслідно зникла із сховку у її будинку. Ханнеке не хоче братись за справу, однак пошук дівчини приводить її до руху Опору, а розгадка таємниці дівчини в блакитному пальті стає її одержимістю. Я прочитала цю книгу дуже швидко, не лише тому, що вона вважається "Young Adult", але й через захопливий сюжет та реалістичних персонажів, які викликали в мене бажання читати далі. У «Примітці про історичну достовірність» наприкінці книги авторка Моніка Гессе пише, що «хотіла розповісти історію маленьких зрад посеред великої війни». Їй це вдалося. Ця книга займе почесне місце на полиці історичної прози поряд із "Крадійкою книжок" і творами Рути Шепетіс. Її сюжет і контекст змушують задуматися над вибором і відповідальністю в умовах війни. Вона досліджує глибоке почуття провини і силу людського духу, тож зверніть увагу, якщо цікавитесь історичною літературою.