Мар'яна Савка

Це справжня зимова казка, яка огортає теплом та занурює у свято ще з перших сторінок. Ця книжка — як затишна ковдра в холодний вечір, коли за вікном заметіль, а вдома розливається світло від ялинки. У ній ви знайдете не лише історії про зимову магію, а й чудові, такі знайомі дитячі спогади, які нагадують, як пахне святкова атмосфера мандаринками й хрумким снігом.

Автори та ілюстратори книги змогли створити справжній шедевр, де кожна сторінка наповнена теплом і турботою. Історії тут — неначе листівки з дитинства, вони добрі, щирі й змушують задуматися про те, що для кожного з нас означає зима. Це мандри до спогадів про перше святкове диво, перший подарунок, перший смак мандаринок, що змішується із запахом снігу.

Книга чудово підходить для читання всією родиною — вона відкриває двері у світ, де дорослі можуть повернутися в дитинство, а діти відчути, що таке справжня зима з її магією і затишком. "Коли сніг пахне мандаринками" — це як запрошення провести час разом, посміятися, трохи помріяти й повірити, що зима завжди може подарувати маленьке чудо.

Ця книга стане прекрасним доповненням до зимових вечорів і точно залишить по собі теплі спогади, які хочеться зберігати ще довго після завершення зимових свят.

"Весняні віршики" — це чудовий спосіб відчути магію весни разом із дітьми, адже тут кожен знайде щось для себе! Це завершальна книга в серії поетичних антологій для дітей, яка вже порадувала маленьких читачів "сезонними" збірками.

У цій книжці присутні вся необхідна атрибутика весни: синички, котики, весняний дощик і ліс, що прокидається; діти дізнаються, куди мандрує сніг і де подівся сніговик? Кожен вірш стає справжньою пригодою! А ілюстрації чудово їх доповнюють. Кожен малюнок підкреслює весняну атмосферу, відтворюючи кольорову гаму, що передає радість і свіжість цієї пори року. Ілюстрації в цій збірці, виконані талановитими художниками — Юлією Пилипчатіною, Ольгою Квашею, Мартою Кошулінською, Наталею Чорною, Наталею Олійник, Грасею Олійко, Марією Шевченко, Альбіною Колесніченко, Ольгою Ребдело та Наталею Кудляк, — це окрема магія.

Ця чудова збірка не лише піднімає настрій, а й показує, наскільки різноманітною може бути весна. І вірші, і ілюстрації дивовижно доповнюють одне одного, створюючи легку та яскраву атмосферу.

Якщо у вас новорічний настрій зʼявився восени, а ближче до свят зовсім вивітрився, то пропоную вам взяти до рук цю книгу.
Звичайно, що коли в творах головні герої діти чи підлітки, то історії можуть бути трохи наївними, але це прекрасно.
І яка б пригода з головними героями не сталась б, які болісні втрати вони не пережили б, що б доля не принесла їм, головне для них всіх - це зустріти зимові свята з найближчими. І в цьому і є справжня магія новорічних свят.
Рекомендую)

Я не часто читаю вірші. Якось так виходило, що я оминала такі збірки, але вперше побачивши «Навіки ніжні» Мар’яни Савки зрозуміла, що дуже хочу собі цю книгу у домашню бібліотеку🤍

Перш за все, це дуже красива книга! Незважаючи на її маленький розмір, оформлення, папір, ілюстрації – все прекрасне. Звісно ж, не варто забувати і про наповнення.

Усі вірші тут охоплюють період у два роки — з серпня 2021-го до серпня 2023-го. Помітним є перехід у творчості авторки з перших днів війни. Рядки стають такими щемкими й проникливими, що ніби переносять нас у ті дні.

Тут між собі міксуються кохання та турбота, сум і злість, спогади, мрії та бажання. І що найважливіше – ніжність й цінність нашого з вами життя. Вони прослідковуються у кожному вірші!

«Навіки ніжні» можна легко прочитали за годину, але цю книгу хочеться розтягувати та повільно знайомитися з нею.

Поділюся ще з вами декількома рядками, які припали мені до душі:

• Виринь із усіх своїх образ,
Так нестримно, виклично і гінко.
Бо життя танцюєш тільки раз.
Тож танцюй, моя незламна жінко.

• Любити, тримати, зшивати, гоїти –
Ловити устами бентежні уста.
Любити як жити і бути як діти.
Наука любові проста і свята.

🎧 Fear of the Water – SYML

"Яким би не був час, яким не було б усе довкола, ми можемо бути щасливі".

"Моє тихе Різдво" - це збірка короткої прози сучасних українських письменників.

Хоч як я обходжу збірки стороною, та ця книжечка припала мені до душі. Вона вміщає 18 оповідань, які не залишать вас байдужими. Обов'язково натрапите на ту оповідку, яка торкнеться серця.

Ця збірка якраз на часі, тому що вона про нас з вами, про українців, які живуть у дуже непростий історичний період.

✴️Про тих, які зараз змушені втікати від війни за кордон і про тих, які здригаються від звуків сирени тут;

✴️ про волонтерів, які постачають найнеобхідніше бійцям та переселенцям, і військових, які блукають, але ніколи не загубляться, бо їх тримає тепла надійна рука;

✴️про жінок, які мучаться від переживань і не можуть їсти та спати, допоки не почують рідний голос по телефону;

✴️ про колядування у селі і велику родину, яка збирається на Різдво за одним столом;

✴️про особливий смак тертих картопляних голубців та виліплювання грибних вушок;

✴️про обручку з фольги, яка дорожча за всі коштовності світу, подарунки долі та вміння цінувати те, що маємо;

✴️і про окупований Крим, в якому ми обов'язково ще побачимось.

Мій Топ-5 оповідань, які найбільше вразили:
1. "Марто, Марто" Артур Дронь;
2. "Міцна горішка" Надійка Гербіш;
3. "Ідеальний різдвяний сюжет" Мар'яна Савка;
4. "Може не бути інших днів, окрім цих" Катерина Бабкіна;
5. "Казка про життя" Людмила Таран.

Ця зворушлива книга змушує ностальгувати, тривожить, зачіпає за живе, рве серце, болить, водночас наповнює душу теплом, любов'ю до рідної землі, безмежною вірою та надією на краще.

✴️"Диво цього свята полягає в тому, що Христос рождається постійно. Бог, який існує поза часом, стирає тепер час і для людей. У кожному з нас він тепер рождається. Велика радість - стати Йому Вифлеємом".

✴️"...завжди залишається шанс на розраду, на надію, - навіть у найчорнішу мить".

Коли я вперше прочитала казку про Старого Лева, то зрозуміла, як мені її не вистачало, років 10-12 назад. Саме тоді моїй старшій дитині було приблизно 2 роки, і їй дуже подобалися віршовані казочки. Ми читали їх по кілька разів перед денним та нічним сном, брали із собою скрізь, врешті решт я повиучувала їх на пам'ять. Могла розповідати навіть серед ночі, коли вона прокидалася. Тоді, я просто не змогла знайти якісної української казки і читала російськомовні К. Чуковського "Айболита", "Муху-Цокотуху", "Тараканища".

Уся казочка складається з 10-рядкових віршованих розділів, кожен з яких починається згадкою про Львів:

У місті, що зветься по-княжому Львів,
Не так вже й багато знайдеться левів.
* * *
У місті, що зветься по-княжому Львів,
Наш Лев оселитись давно вже хотів
* * *
Та міста, що зветься по-княжому Львів,
На жодне у світі міняти не смів
* * *
Із міста, що зветься по-княжому Львів,
Летіло багато по світу листів
* * *
Тим часом до Львова (ви чули про Львів)
Прибули туристи із різних країн
* * *
У місті, що зветься, ну правильно,- Львів
Старенька бруківка із давніх часів

Саме ці маленькі вступи, які розповідають про Львів, його особливості, вулиці, будинки, фонтани, кав'ярні, свідчать про велику любов авторки до нього. Впевнена, що така книга має бути не лише у всіх маленьких львів'ян, а й усіх інших українських хлопчиків та дівчаток! Вся казка написана з любов'ю, тут легкі, зрозумілі рими, які легко запам'ятовуються. Та й пригода, яка описана у казочці весела, цікава та неодмінно сподобається дітлахам.

Окремо хочу сказати про ілюстрації. Вони є чудовим доповненням до казки. Лев зображений справжнім королем, у неймовірній короні, проте у затишному домашньому халаті. Жирафа, ніби справжня француженка! Кожна її прикраса, макіяж і одяг детально промальовані. Крокодил ніби справжній шейх, та й вигляд має аристократичний. Деталі кожного малюнку можна роздивлятися знову і знову!

То як, у Вас досі немає книги про Лева? А дарма! Бо ця казка отримала титул "Книжка року 2011", та увійшла до міжнародного каталогу 250-ти найкращих дитячих книг "White Ravens 2012" (Білі круки 2012) не просто так!

Марʼяна Савка так щиро любить Львів, що навіть казочку про Лева зі Львова написала. І то дуже гарну, римовану і веселу.
Старий Лев, після довгих захопливих мандрів світом, оселився в мансарді на площі Ринок міста «що зветься по-княжому Львів». Та проливні дощі наробили біди в помешканні Лева, тому йому довелося кликати на допомогу своїх друзів: Жирафу, Кро Крокодила та Слона. Скільки клопоту разом із собою привезли друзі до міста Львова!

Я також люблю місто Лева, тому із великим задоволенням читаю синові цю веселу історію. Про дружбу, підтримку і взаємодопомогу і чарівне місто Львів.

📖 «Люди на каві» Мар’яни Савки – збірка історій, потрібних кожному. Тут темні з малопомітними золотими перерізами по центру зернятка з Кенії, Ефіопії. Віддають свій аромат у старенькій джезві, розігрітій на піску, у метелевому заварнику. І виходить напій, який не п‘єш: смакуєш, насолоджуєшся, розбавляєш у ньому свої думки й непомітно помічаєш денце горнятка. А точніше – перегортаєш останню сторінку книги🖋

🔗Зізнаюся, віддавала обожнюю малу прозу. Вона тебе не зобов‘язує відстежувати сюжет надто пильно, слідувати за діалогами й вчинками героїв. Тут усе легко як у всьому справжньому й простому
——
• Оповідання цільнозернові й такі, наче їх хтось позбавив зайвої шкаралупи. Залишивши натомість тільки суть, котра не потребує, як і дорогі серцю подарунки чи оберемки польових квітів, численних слоїв обгорткового паперу

🖋Обожнюю каву з макадамським горіхом і зернятками лаванди. Часом додаю декілька крапель вершків і солоної карамелі. Щось мені є у її солодкаво-дивному смаку від Чорного моря. На устах післясмак, мов хвиля зненацька накрила тебе з головою, залишивши крапельки солі по всьому тілу. То в цих історіях мені якраз було всього до смаку

🖋Невимовно припало до душі оповідання «Портрет не з натури». Вона – художниця, то ж її зір нагадує канделябр із трьома свічками: навіть у пітьмі очі виловлюють красиві обриси зап‘ясть, лінії рук, сузір‘я родимок, вигини ключиць. Надворі грудень, місяць який жінка не дуже любить. І тут Вона зустрічає Його. Одна ніч між ними, пристрасть, а далі усвідомлення як червоне світло світлофора: вони навіть не обмінялися номерами

• Одначе зі спогадів, не з натури, зображає свого коханого. Її очима він тримає руків‘я не зброї – різдвяної зірки. Намальоване у підрамнику потрапляє на виставку в галереї «Грушка» й, абсолютно випадково, військовий впізнає серед колядників свого командира – Артема Коваленка.

💬 «Ти, виявляється, можеш мене малювати і не з натури? Як ти це зробила? Це неймовірно, та це справді я на твоїй картині. Мені, щоправда, ніколи не доводилося тримати такої вертепної зірки. Але все ще попереду. І нова зустріч з тобою попереду. І все, що ти собі намріяла. Ти ж дозволиш мені здійснити якісь твої мрії? Я би дуже хотів»

Придбала цю книгу у аудіо книгарні. Поки ще не прослухала, але сподіваюсь, що збірка казок буде приємною для мене і моїх шибеників!

Завжди важко писати відгуки на книжки, написані кількома авторами, бо загальна стилістика книги дуже неоднорідна - якісь оповідання сподобалися більше, якісь менше. Але всі вони про віру, про різдвяні дива. Якісь із цих оповідань абсолютно магічні, якісь по-дорослому філософські. А частина з них - просто розбиває серце, бо вони про втрати, в тому числі про втрати на війні…

Мені гірко, що війна просочилася в дитячі книги і стала чимось… Звичним, мабуть, не зовсім підходяще слово. Війна стала контекстом життя, а не порядком денним…
Все ж збірка так продумана, що останні оповідання - цілком магічні і позитивні, тому фінальне враження залишається цілком святковим.
Рекомендую для дітей 9-13 років, а також батькам, щоб освіжити в памʼяті ті проблеми, які тривожили нас в цьому віці і згадати, який він непростий, скільки викликів, невпевненості, складнощів викликає.

Коли сніг пахне мандаринками - збірка теплих історій сучасних українських авторів.
Вона тепла, часом пробиває на щемкість та спогади.

Що цікаво, я для себе її асоціюю з літом. Бо саме в цей період її читала. Коли хотілося трохи казки, трохи дива. Треба спробувати і перед різдвяними святами якось прочитати)

Загалом такі збірки чудовий варіант знайомства із сучасними українськими авторами.
На щастя, імен багато і кожен для себе відкриє щось своє, знайде когось свого близького до серця.

А ще ця збірка поїхала із моєю знайомою до Британії, стала своєрідним символом українського Різдва за кордоном.

А ще класно читати тим, хто зараз опановує українську. Тексти нескладні, але з настроєм та емоцією.

Була на презентації цієї чудової збірки, купила книжку і на наступний день прочитала усі вірші і не могла відірватися. Вірші що зігрівають душу, підіймають настрій та відроджують віру.