Мар'яна Савка

Марʼяна Савка так щиро любить Львів, що навіть казочку про Лева зі Львова написала. І то дуже гарну, римовану і веселу.
Старий Лев, після довгих захопливих мандрів світом, оселився в мансарді на площі Ринок міста «що зветься по-княжому Львів». Та проливні дощі наробили біди в помешканні Лева, тому йому довелося кликати на допомогу своїх друзів: Жирафу, Кро Крокодила та Слона. Скільки клопоту разом із собою привезли друзі до міста Львова!

Я також люблю місто Лева, тому із великим задоволенням читаю синові цю веселу історію. Про дружбу, підтримку і взаємодопомогу і чарівне місто Львів.

📖 «Люди на каві» Мар’яни Савки – збірка історій, потрібних кожному. Тут темні з малопомітними золотими перерізами по центру зернятка з Кенії, Ефіопії. Віддають свій аромат у старенькій джезві, розігрітій на піску, у метелевому заварнику. І виходить напій, який не п‘єш: смакуєш, насолоджуєшся, розбавляєш у ньому свої думки й непомітно помічаєш денце горнятка. А точніше – перегортаєш останню сторінку книги🖋

🔗Зізнаюся, віддавала обожнюю малу прозу. Вона тебе не зобов‘язує відстежувати сюжет надто пильно, слідувати за діалогами й вчинками героїв. Тут усе легко як у всьому справжньому й простому
——
• Оповідання цільнозернові й такі, наче їх хтось позбавив зайвої шкаралупи. Залишивши натомість тільки суть, котра не потребує, як і дорогі серцю подарунки чи оберемки польових квітів, численних слоїв обгорткового паперу

🖋Обожнюю каву з макадамським горіхом і зернятками лаванди. Часом додаю декілька крапель вершків і солоної карамелі. Щось мені є у її солодкаво-дивному смаку від Чорного моря. На устах післясмак, мов хвиля зненацька накрила тебе з головою, залишивши крапельки солі по всьому тілу. То в цих історіях мені якраз було всього до смаку

🖋Невимовно припало до душі оповідання «Портрет не з натури». Вона – художниця, то ж її зір нагадує канделябр із трьома свічками: навіть у пітьмі очі виловлюють красиві обриси зап‘ясть, лінії рук, сузір‘я родимок, вигини ключиць. Надворі грудень, місяць який жінка не дуже любить. І тут Вона зустрічає Його. Одна ніч між ними, пристрасть, а далі усвідомлення як червоне світло світлофора: вони навіть не обмінялися номерами

• Одначе зі спогадів, не з натури, зображає свого коханого. Її очима він тримає руків‘я не зброї – різдвяної зірки. Намальоване у підрамнику потрапляє на виставку в галереї «Грушка» й, абсолютно випадково, військовий впізнає серед колядників свого командира – Артема Коваленка.

💬 «Ти, виявляється, можеш мене малювати і не з натури? Як ти це зробила? Це неймовірно, та це справді я на твоїй картині. Мені, щоправда, ніколи не доводилося тримати такої вертепної зірки. Але все ще попереду. І нова зустріч з тобою попереду. І все, що ти собі намріяла. Ти ж дозволиш мені здійснити якісь твої мрії? Я би дуже хотів»

Придбала цю книгу у аудіо книгарні. Поки ще не прослухала, але сподіваюсь, що збірка казок буде приємною для мене і моїх шибеників!

Завжди важко писати відгуки на книжки, написані кількома авторами, бо загальна стилістика книги дуже неоднорідна - якісь оповідання сподобалися більше, якісь менше. Але всі вони про віру, про різдвяні дива. Якісь із цих оповідань абсолютно магічні, якісь по-дорослому філософські. А частина з них - просто розбиває серце, бо вони про втрати, в тому числі про втрати на війні…

Мені гірко, що війна просочилася в дитячі книги і стала чимось… Звичним, мабуть, не зовсім підходяще слово. Війна стала контекстом життя, а не порядком денним…
Все ж збірка так продумана, що останні оповідання - цілком магічні і позитивні, тому фінальне враження залишається цілком святковим.
Рекомендую для дітей 9-13 років, а також батькам, щоб освіжити в памʼяті ті проблеми, які тривожили нас в цьому віці і згадати, який він непростий, скільки викликів, невпевненості, складнощів викликає.

Коли сніг пахне мандаринками - збірка теплих історій сучасних українських авторів.
Вона тепла, часом пробиває на щемкість та спогади.

Що цікаво, я для себе її асоціюю з літом. Бо саме в цей період її читала. Коли хотілося трохи казки, трохи дива. Треба спробувати і перед різдвяними святами якось прочитати)

Загалом такі збірки чудовий варіант знайомства із сучасними українськими авторами.
На щастя, імен багато і кожен для себе відкриє щось своє, знайде когось свого близького до серця.

А ще ця збірка поїхала із моєю знайомою до Британії, стала своєрідним символом українського Різдва за кордоном.

А ще класно читати тим, хто зараз опановує українську. Тексти нескладні, але з настроєм та емоцією.

Була на презентації цієї чудової збірки, купила книжку і на наступний день прочитала усі вірші і не могла відірватися. Вірші що зігрівають душу, підіймають настрій та відроджують віру.

Не часто купую поетичні збірки, але звернула увагу на "КнигаLove 3.0. Любов, що перемагає" через тематику - кохання! Адже зараз так не вистачає теплих, світлих почуттів у цьому хаосі, ненависті та темряві.

У збірці було зібрано найкращі вірші багатьох українських, сучасних і не тільки, авторів та авторок. Особисто мені найбільше сподобалися вірші Василя Стус, Вікторії Амеліної (прекрасні вірші людини, життя якої забрали росіяни), Ірини Цілик, Оксани Забужко, Ярини Чорногуз, Юрія Іздрика, Павла Вишебаби.

Окремо хочеться відмітити оформлення, воно - прекрасне!
Ця збірка стане чудовим подарунком для ваших коханих, близьких та друзів.

В мене вже склалась традиція - в грудні читати різдвяні оповідання. В цьому прекрасно допомагає Видавництво Старого Лева, які видають нові збірки.

Збірка цікавих оповідань для підлітків, адже головні герої, в основному, діти. Ці історії досить добрі, хоча не завжди веселі і чарівні. Бо Різдво, як і наше життя, теж може бути різним. І часто ми це розуміємо в дитинстві, а не дорослими.

Частинка дива, час із родиною, віра в казку, миттєве передбачення, спогади про минуле чи навіть просто смаколики. В кожного свято асоціюється з чимось своїм.

Але після прочитання кожного оповідання ставало приємно на душі та теплилася віра у краще майбутнє і, головне, мирне Різдво вже цього року.

24 оповідання, від 24 різних письменниць та письменників, 24 погляди на події, які могли розгортатися напередодні Різдва 🎄

Головні герої кожної з історій - діти та підлітки, але з досить дорослими думками, переживаннями, проблемами та висновками. Кожна розповідь по-своєму описує передріздвяний настрій, сімейні традиції, надії, сподівання і дива, яких ми всі так чекаємо, особливо в переддень свята ☃️

Ідеальним, на мою думку, акордом збірки стало оповідання Наталії Ясіновської "Хочу татових вареників". Головна героїня - підлітка вперше буде святкувати Новий Рік не вдома з родиною, а з подружками та однокласницями. Це так по-дорослому, так круто, так прикольно та сучасно, на думку Насті. Але виявилось, що з мамою, з татом та молодшою сестрою грати в настільні ігри, дивитися улюблений фільм та писати плани на рік куди затишніше ніж слухати вихваляння та висміювання однокласниць. А ще, вона точно знає, що батьки завжди прийдуть на допомогу без жодних питань. І це дуже цінно ✨

Це книга про Львів, де всі казкові герої допомагають королю Леву. Книга красива і мила, сину сподобалаь. А ще наша сім'я любить Львів. Добре привезти її зі Львова на згадку. Нам книгу подарували. Коли її читаємо, то одразу хочеться відправитись до Львова)

«Коли сніг пахне мандаринками»
Видавництво Старого Лева
«Якщо замерехтіли вогники-зірочки — значить скоро свята». (Марія Титаренко)
Як відомо, саме на Різдво відбуваються найнеймовірніші події, збуваються найзаповітніші мрії, стаються дива. І навіть той, хто не вірить у силу різдвяної ночі та магію новорічних свят, відчуває, що цими днями коїться щось дивне і непередбачуване. Звичайно, не без халеп та прикрих випадків, але врешті-решт все завершується цукерками, мандаринками, подарунками, посмішками та обіймами.
24 історії про суперсили, свято з бабусею та дідусем, зустріч з водяним драконом, смак снігу та його термін придатності, різдвяний стіл у бліндажі, лист із минулого про ангелів, різдвяного штолень, переїзд, кошенятко від Миколая, першу зірку та вареники, приготовані татом.
«Зима зависає в повітрі крихітними сніжинками» (Оля Русіна). Сніг – то «незлічимий рій білих мух» (Марія Титаренко), бо ж «… ловиш сніжинку на язик — і вона за мить з холодної колючки перетворюється на ніжну теплу краплинку» (Андрій Бачинський)
« Жоден зимовий день не бував схожим на бабусине Різдво» Анна Сидор. «… містечко перемінилось і на ранок скидалося на ошатну різдвяну листівку» (Богдана Матіяш).
«Мрії збуваються, коли на те час» (Слава Світова)
«Чи ви знаєте, що зимові вечори — найближчі родичі Вічності? Чому б інакше вони були б такими довгими?» (Роман Росіцький).
Ці 24 оповідання, мов вервечка непередбачуваних історій — справжня терапія на зимові свята, бо ж що ще, як не читання допомагає поринути у світ див та мрій?
Валентина Турчин

Ця книга створила мені більше Різдвяного настрою, аніж всі глінтвейни і гірлянди-вогники, разом узяті.

Вона про сьогоднішнє, українське Різдво, Різдво воєнних часів. В збірці багато тепла, посмішок, віри в щастя - але є і смуток, і журба, і втрати. Все це настільки органічно переплітається, що в підсумку читаєш справжню Різдвяну книгу.