Спочатку моє знайомство з книгою "Ніч, коли Олівія впала" складалося не надто гладко. Перші розділи здалися мені досить передбачуваними, і в якийсь момент навіть виникло бажання відкласти її. Сюжет розгортався ніби за знайомим шаблоном, не підкидаючи якихось особливо інтригуючих поворотів, які б змусили з нетерпінням перегортати сторінки. Можна навіть сказати, що як трилер, книга здавалася досить легкою, без надмірної напруги та несподіваних одкровень ? Проте, я рада, що вирішила довести читання до кінця. Фінал книги став для мене справжнім емоційним потрясінням. Останні сторінки просто розбили мені серце. Особливо сильно мене вразила ця історія, враховуючи, що я сама є мамою доньки. Моя уява, на жаль, розігралася в найгірших сценаріях, і я не змогла стримати сліз ? Незважаючи на те, що протягом більшої частини книги мені бракувало гостроти трилера та насправді відчувається банальність кінцівки, я все ж таки рекомендую її до прочитання. За зовнішньою легкістю оповіді ховається досить глибокий і повчальний сенс, який змушує задуматися про важливі речі ☺️?

Тільки вночі закінчила читати. Дуже цікава книга про звичайне людське життя, такі історії в цілому спокійно існують в звичайному житті. Можливо звісно не на стільки все драматично, але все ж таки, доволі життєвий роман. Мені дуже сподобалося, під кінець навіть плакала трохи? Однозначно рекомендую до прочитання❤️

Книга розкриває глибоку, трагічну історію про материнську любов, втрату та пошуки правди. Ебі стикається з кошмаром кожної матері: її 16-річна донька Олівія, після загадкового нападу, впала з мосту та опинилася в комі. Ебі починає розслідування, щоб дізнатися, хто міг бажати її доньці зла. Для дівчини, яка не мала ворогів, виявляється кілька людей, які могли мати мотиви. Досліджуючи життя Олівії, Ебі поступово усвідомлює, як сильно її дочка страждала через контроль з боку матері. У цій книзі напружена атмосфера ілюзій, обману та прихованих конфліктів, залишаючи мене в стані тривожного очікування розв'язки. Кожен персонаж відіграє роль у цій складній історії, і роздуми Олівії про власне життя додають ще більше болю, адже знаєш, що її вже не врятувати. Ця книга глибоко зворушує і дає змогу відчути безпорадність батьків, що прагнуть захистити своїх дітей.

Одна з найкращих книг прочитаних у цьому році! Олівія і Ебі, донька і мати, персонажі, які одразу западають в душу. Хоча вони й мають свої таємниці одна від одної. Так вони намагаються захистити, не засмучувати іншу, а виходить, що і приховати.. З другого боку, вони подружки, найрідніші люди у цьому світі.. Чим більше сторінок я перегортала, тим все більше поглиблювалася в ці таємниці, розслідування, розпач, біль, бажання дістатися істини.. Підозрілими здавалися усі. Як можна дізнатися правду, коли всі брешуть і ставлять палки в колеса.. Мене вразила книга тим, наскільки авторка передала через текст саме відчай матері, яка втрачає свою дитину, матері, яка сама бореться за можливість дізнатися, що ж трапилося з її донькою. У фіналі я не могла стримати сліз, але не через те, що стало все відомо. Просто було дуже сумно, що саме так, а не по-іншому, все склалося в цій історії? Дуже сумно? Але й промінці світла також будуть❤️‍?

Дуже боюся нічних телефонних дзвінків, зазвичай, нічого доброго від них не очікуєш. Ось так однієї ночі Ебіґейл телефонують, щоб повідомити, що її донька Олівія впала з мосту, її мозок невідворотно пошкоджений і до всього - вона вагітна. Чому дівчина це зробила? Хто батько дитини? Чому поліція не поспішає розслідувати цю справу? Саме це Ебі намагається з'ясувати. Дратувала Ебіґейл, котра своєю любов'ю та гіперопікою не давала вільно дихнути дочці. Як мама доньок, я її розумію, але зовсім не схвалюю таку поведінку і дуже намагаюся дотримуватися золотої середини. Інше питання - чи мені це вдається) Дратувала Олівія, котра брехала усім і кожному. Легко читається, навіть цікаво, місцями навіть дуже сентиментальної, але кінцівка, як на мене, банальна.

Вночі пролунав телефонний дзвінок… На тому кінці повідомляють, що її донька впала з моста і знаходиться в лікарні в тяжкому стані. Сердце замерло від жаху. Чи це можливо? Хіба вона не у себе в кімнаті зараз? Саме з цього починається розповідь про Олівію. З ночі, яка ділить життя її матері - Ебігейл на “до і після”. Ніч, яка перегортає все догори дригом. Ніч, після якої її донечка Олівія вже не має майбутнього… Лише 30 тижнів існування - час, який потрібен, щоб дитина (?!) змогла сформуватися і народитися… І час, який потрібен Ебігейл, щоб знайти винного. Ще одна книга, яка заволоділа моїм розумом та серцем. З самого початку я зрозуміла, що не можу відірватися. “Ніч, коли Олівія впала” не дозволяє розслабитися, не відпускає до останнього речення і певний час після прочитання. Авторка досить швидко зуміла втягнути мене в світ, де кожен персонаж має свої темні секрети та приховані мотиви. Кожна сторінка відкриває новий прошарок загадок та несподіваних поворотів. Кожен поворот сюжету змушує переживати миті радості і трагедії, відчуваючи силу любові і болю в кожному слові. Книга доторкається до важливих тем життя, таких як довіра, біль, втрата, відданість і надія. Змушує задуматися про вразливість життя і невідомі повороти долі, що можуть статися в будь-який момент, навіть коли здається, що все під контролем. Розуміючи майстерність Крістіни Макдональд, я з нетерпінням чекаю на її наступні твори. Впевнена, що вони будуть так само захоплюючими та емоційно заворожуючими…

Роман про несправедливість, про родинні стосунки, підліткова вагітність. Водночас це роман про кохання, роман, що знищить вас і змусить ридати. Роман про дорослих, що не вміють бути дорослими та про дівчинку, стійку та емоційну, надзвичайно гарно написана книга.

Однієї ночі, Ебіґейл телефонують аби повідомити, що її донька Олівія впала з мосту. Мозок дівчини вже зупинив свою діяльність, а життєдіяльність Олівії підтримує тільки апарат штучного дихання. Чому? Бо вона вагітна. Хто батько дитини? Чому Олівія впала? Чи може її хтось штовхнув? Чому ніхто не поспішає проводити розслідуванням? Оповідь ведеться від мами у теперішньому часі, та від доньки за пів року до цього. Тут про материнську любов, біль, зраду, прийняття важких рішень, брехню. Брехню, яка руйнує життя і тягне за собою наслідки. Книга, яка с перших сторінок занурила мене в себе. Від якої я не могла відірватися, я читала кожну вільну хвилину. Вона читається на одному диханні не дивлячись на важку тему. У кінці я плакала, обожнюю книги які викликають такі емоції Однозначно потрапляє в топ найкращих книг року, і МОГО ЖИТТЯ. Рекомендую! Якщо ви навіть не думали її читати, беріть, купляйте і читайте!