Якби я описувала цю книгу однією фразою, то сказала б, що нічого не зрозуміло, але дуже цікаво ? Якби в школі природничі науки мені пояснювали так, як в цій книзі, можливо, я б і не пішла вивчати «Банківську справу». Якби не інтервʼю Емми з однією із співавторок, я б наврядчи звернула увагу на цю книгу. Ми звикли, що Чорнобиль і ЧАЕС виникає в інфопросторі переважно в негативній конотації, а чого люди не розуміють і бояться, те обростає легендами та страшилками. Як от про двоголових телят чи зайців, що пожирають людей. Олена Паренюк та Катерина Шаванова своєю книгою не тільки розвінчують міт про двоголову корову (і ще з десяток інших), а й в легкій, доступній формі пояснюють надскладні процеси, які відбуваються у стінах атомних станцій та за на прилеглих територіях. Звісно, не будучи залюбленим у свою справу неможливо було б написати ТАК. «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі» - це не черговий детальний опис катастрофи 26 квітня 1986р., це «людською мовою» описані основи радіобіології. Це погляд на Зону відчудження з іншої перспективи — з точки зору можливості її використання, як лабораторії під відкритим небом. Те, що безумовно є трагічною сторінкою в історії України, може стати перспективним майданчиком для роботи науковців з усього світу. Потрібно не тільки виносити уроки із минулих помилок, а й робити їх зонами зростання. Книга готувалася до друку ще до повномасштабного вторгнення, авторки доповнили її розділами про події на ЧАЕС, ЗАЕС до осені 2022 року, а також покроковими інструкціями, що робити, якщо все таки відбудеться ядерний вибух (і ні про Щекавицю там не йдеться ?). Це книга, яка вас трохи заспокоїть, трохи «накрутить», але зрештою «розкрутить». Дуже раджу читати усім, і вдячна Віхолі за класну серію наукпопу. #марафонкнигомам

"Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії" Олена Паренюк, Катерина Шаванова ☢️Чорнобиль... багато чого вже написано про Чорнобиль, але в основному це література, яка описує всю трагічність події яка трапилась в квітні 1986 року. Чого не скажеш про це видання. ?Я доволі випадково натрапила на інтерв'ю? Олени і Катерини з Еммою Антонюк @emmocean . І послухавши їх, я одразу зрозуміла, що як тільки вийде їх книжка друком в видавництві ВІХОЛА?, я одразу її купую?. Якщо ви вагаєтесь - прослухайте їх інтерв'ю і сумніви зникнуть. В книжці, ви не прочитаєте про судьби ліквідаторів, чи евакуйованих, ні. Це книжка, більше про можливості які ми можемо використати з цієї жахливої катастрофи, можливості для науки?, щоб більше ніколи не повторювати допущені раніше помилки. Бо ніде на планеті більше нема такого місця, де можливо дослідити вплив високої радіації, приближеної до навколоорбітальної на організми?. І ще багато інших можливостей для розвитку науки, головне скористатися цією можливістю і залучити для цього науковців зі всього світу?. Але я не буду все це розписувати, краще прочитайте, це цікаво, корисно і інколи дотепно. Авторки втаємничують читача у світ Зони відчудження, показують як він виглядає і, що в ньому відбувається. Показують що не така вона і безлюдна - ця Зона відчудження. Що там є робітники, охоронці території, науковці, самосели, туристи і... сталкери? Мені як радіохіміку за освітою було все близьке і цікаве, але і людині далекій від цього теж буде цікаво, ця книжка допоможе розібратись, що таке радіація і чому її не варто боятися. ?Читайте і насолоджуйтесь☕️.

Прекрасне пояснення всіх термінів. Просто і цікаво подано інформацію, багато смішних картинок та мемів, через що легше запам'ятати важливе. Окреме задоволення від фактів та міфів ??☢️

Коли ця книга тільки готувалась до виходу, я нею дуже зацікавилась, потім пішли відгуки і мені її захотілось, але ніяк не складалось з придбанням паперової версії, тож тепер я маю чудову електронну (і це було дуже зручно, бо з моєю кількістю поміток, ті залишки стікерів, що лишились після Доби постів і карнавалів, оселились би тут, та ще й мало було б). Отже, з назви зрозуміло про що йтиме мова в книзі: про ядерну енергетику, радіобіологію, ЧАЕС та багато всього дотичного до теми. "... в Україні радіобіологія здебільшого асоціюється з аварією на ЧАЕС, і цікавість до неї накочує хвилями. Щоквітня — пік, а в решту часу увагу до неї може привернути хіба щось екстраординарне." Книга поділена на логічні частини: від знайомства з авторками та їх шляхом в Чорнобиль, загальних понять, правил техніки безпеки та історичного екскурсу в ядерні глибини науки до розвінчання міфів та матеріали про події сьогодення. Сухі факти та терміни досить влучно та класно поєднуються з цікавими історіями з життя авторок та кумедними коміксами/малюнками. "... зоновське життя — це мапа, машина, чоботи й засоби відбору проб. А наукою вони стають уже в лабораторії під Києвом." Мені сподобалось, як людині, яка фізику, хімію та все дотичне вивчала стиснувши зуби, тут все було напрочуд легко, цікаво і неперевантажено, але при цьому інформативно. Класний нонфікшн, дуже помітно до речі, що свою сферу авторки дуже люблять, не лише тому, що про це сказано майже прямим текстом, а тому, що це дійсно відчувається. Якщо цікавитесь темою або навпаки не знаєте з чого б почати, то це непоганий старт ?

Я - “дитина Чорнобиля” і дуже добре пам’ятаю квітень 1986 року, коли наша сусідка (дружина військового) по секрету розповіла причину, чому так терміново виїжджає з дітьми з Києва та і взагалі України. Як мама плакала, затуляючи вікна ковдрами та миючи підлогу багато разів на день, забороняючи виходити нам з сестрою на вулицю… А по радіо розповідали, що скоро Парад на честь 1 травня в центрі міста і ні слова про катастрофу… Пам’ятаю, як ми ще років з 5 після цього боялися потрапити під дощ, бо боялися радіаційних опадів… З того часу минуло вже майже 40 років… Я прочитала безліч літератури і досліджень на цю тему, бачила безліч наслідків цієї події (сама маю певні проблеми зі здоров’ям через це). Тож сьогодні хочу поділитися саме цією книгою. Бо вважаю її однією з найгрунтовніших і водночас простих викладень інформації на тему радіації та АЕС. “Чорнобильська зона відчуження не повинна бути Діснейлендом, а туризм має бути освітнім та осмисленим - нести розуміння, що там відбулося, чому так сталося, вчити робити висновки. Розглядати Чорнобильську зону відчуження як гру “Сталкер” - не можна. Це музей пам’яті. Заповідник, місце наукових досліджень і “лабораторія просто неба”. Вона унікальна (с) … надруковано на обкладинці Це справжнє відкриття для тих, хто зацікавлений у подіях навколо Чорнобильської катастрофи. Книга дарує зовсім новий погляд на зону відчуження ЧАЕС та події 1986 року, занурюючи нас у світ наукових досліджень та стежок сталкерів. Автори охоче діляться складною реальністю професійного життя в Чорнобильській зоні та думками важливих фігур наукової спільноти. Тут можна дізнатися про історію дослідження та використання атомної енергії, причини трагедій і катастроф, а також шляхи подолання їх наслідків. Мова викладення настільки проста, що підійде широкому колу аудиторії і різному віку, буде однаково зрозуміла і цікава як школярам, так і дорослим. Доречі взимку 2022 р планувалася передача рукопису до видавництва. Але 24 лютого і вторгнення недосусідів внесло свої зміни в удь-які плани жителів України... Книга все ж була випущена вже в 2023 році, але з новими розділами "Чорнобиль окупаційний" та "Запорізька АЕС, або "реактори не вибухають"".

“Страшне, прекрасне і потворне у Чорнобилі” ☢️ ?Рік видання: 2023 (авторки розповідають, що рукопис уже був майже готовий, але почалось повномасштабне вторгнення, тому вони були змушені переписувати розділи та вступ якнайменше рази три). ?Авторки: Олена Паренюк — кандидатка біологічних наук з радіобіології, зараз вивчає ґрунтові бактерії зони відчуження ЧАЕС, Катерина Шаванова — кандидатка біологічних наук з генетики, працює в R&D у сільському господарстві. ?Загальне враження: якісний та актуальний український нон-фік про радіацію (іонізуюче випромінювання), про Чорнобиль та Фукусіму (не очікуйте глибокого аналізу трагедій, тут саме про науку, яка вивчає радіацію і як людям з нею жити — просто і доступно), а також все, що ви хотіли б знати про радіацію на ЗАЕС та історії з окупації ЧАЕС, і чи потрібно пити йод? (спойлер — не треба). Книга підкупила гумором та цікавими історіями з дослідницького життя самих авторок. ?Важливий інсайт: Чорнобиль не повинен сприйматись, як місце для туристів, що хочуть пригод чи спробувати себе в ролі головного героя гри S.T.A.L.K.E.R. Натомість Чорнобиль може стати унікальною лабораторією під відкритим небом, куди можуть приїздити спеціалісти з різних країн та мати шанс досліджувати вплив радіації на природу. Рекомендую, якщо хочете дізнатись, чи рятує алкоголь від радіації і, чи можна їсти бульбу, що виросла у чорнобильській землі ?