«Прокляття. Близнюки Крошмор» — це портал у світ, де магія переплітається з долею, а пригоди ховаються за стародавніми родинними зв’язками. Кассандра О'Доннелл веде читача крізь стрімкий потік подій, що не дозволяє відволіктися. Це історія для тих, хто любить фентезійні світи з чіткими правилами, а ядро оповіді — нерозривний зв'язок між близнюками, їхня взаємна підтримка та відвага. Стиль О'Доннелл — це яскравий живопис, що легко малює у свідомості читача живі, барвисті образи.

«Близнюків Крошмор» я б визначила як "затишні жахи". Щодо жаху – тут все на місці. Кошмари і видіння, що мучать Оріеля. Глузливий голос в голові Сайленс. Відсутнє на мапах місто-привид посеред ніде, "місто, яке не було закріплене ні в житті, ні в смерті. Місто між двома світами". Маєток з кошмарів. Практично цілковита ізоляція місцевої громади від зовнішнього світу. Похмура, гнітюча, потворна будівля ліцею, де на уроках вивчають не звичайні шкільні дисципліни, а практики жертвоприношення, наприклад. Страх мешканців Віспертауна виходити назовні після заходу сонця, чудовиська в тумані та ірраціональна байдужість до понівечених трупів посеред вулиці. Нав'язливе відчуття стеження. Все фальшиве й моторошне, як у старому фільмі жахів… Що ж тут затишного? Ну, по-перше, немає кліше на кліше та зручних "випадковостей" як у трешових фільмів жахів. По-друге, хоч атмосфера книги відчутно моторошна, але після неї не хочеться залишити на ніч увімкнений світильник на тумбочці біля ліжка й не вилазити з-під ковдри до ранку, та й кошмари вночі теж не загрожують. Згадка «Сімейки Адамсів» та «Венздей» на звороті обкладинки цілком доречна. Тепер щодо сюжету і самих близнюків Крошмор. Оріелю й Сайленс 15 років. Батько давно помер, матір два роки тому загинула в автокатастрофі, а інших живих родичів не було, тож брат із сестрою потрапили в прийомну сім'ю. Жили вони там нормальним та щасливим життям (якщо, звісно, не зважати на надто реалістичні кошмари Оріеля та голос в голові Сайленс, що з'явився невдовзі після аварії). Допоки як сніг на голову не звалилась звістка, що дідусь з бабусею по батьковій лінії через суд оформили опіку над онуками й негайного забирають їх до себе. Що їх там чекало – читайте у другому абзаці ?. Брат з сестрою справляють протилежні перші враження, але щодо обох вони помилкові. Оріель харизматичний, здається спокійним, вдумливим, товариським, відкритим, невимушеним і неймовірно зрілим як для хлопця його віку. Але насправді він абсолютно байдужий до всього, що говорять чи роблять інші, просто не вважає за потрібне витрачати час на безглузді суперечки чи дискусії, а свою войовничу і глибоко агресивну натуру ховає під загальноприйнятною маскою. А ще він довіряє своїм передчуттям і видінням.  Сайленс відлюдькувата, завзята й цинічна. Дівчина здається стриманою, спокійною, усамітненою, але вона не сором'язлива чи невпевнена у собі - успадкувала мамину непохитну волю та непримиренну рішучість. Завжди намагається знайти всьому раціональне пояснення. От тільки з прибуттям у Віспертаун це вдається все важче. Голос в її голові влучно охарактеризував її: "Жалюгідне дівчисько, яке чіпляється за розум і логіку, наче жертва корабельної аварії за рятівне коло".   Словом, з виду нормальні підлітки, звиклі до звичайного сучасного життя, потрапляють немов в інший світ, відсталий від цивілізації на кілька століть. Ще й родичі надто старомодні, владні й суворі. Оріель прагне негайно чкурнути геть звідти через погані передчуття, а Сайленс не поспішає і намагається знайти всьому якесь логічне пояснення. От тільки мешканці Віспертауну її невідомо за що безмежно ненавидять, а раціональний розум почав здавати позиції. Це було цікаво, моторошно, атмосферно й динамічно, але дуже мало – всього 240 сторінок. До того ж, книга є лише першою з циклу. Друга ще не перекладена, а третьої і в оригіналі нема. Тож відповідей і пояснень доведеться почекати, хоча певні підказки вже є.

Ну, я очікувала моторошної історії, ще чула, що є щось схоже з Венздей, а отримала вступ до головної історії на 200+ сторінок. Дуже сира історія, нічого не зрозуміло, не розумію, навіщо було ділити на декілька книг? Звісно ж закінчилася книга відкритим фіналом. Початок мені сподобався, так все загадково, близнюки з якимись здібностями про які вони самі ще не знають, а потім що трапилося? Нічого. Стільки загадок, а нам нічого не розкрили? Ніби то у автора закінчились ідеї, що тут написати, тому все залишилося на другу частину. Події відбувалися швидко, але здавалося, що розділи пропущені. Не змогла скласти нічого логічно. Плюс ставлю за оформлення, дійсно гарне. Плюс за крутий початок. Все. Другу частину читати не буду?

Історія, у якій вайб Венсдей, але особливо спільного сюжету не має. Історія про 2 близнюків, які опинилися в дивному маєтку свого дідуся та бабусі. Сюжет, який окутаний містичною атмосферою старовинних таємниць, замків та чудовиськ. Не скажу, що книга на сто відсотків динамічна, проте вона доволі плавно йде, тримає біля себе. ( Хоча під кінець там все дуже швидко, та все ще незрозуміло). Оріель — розсудливий хлопець, він же майбутній спадкоємець та закрита, різка Сайленс, яку ненавидять лише за її існування. Як воно відчувати, коли всі жителі міста ладні тебе вбити? У обох підлітків свої здібності, де хлопець може передбачувати певні події, а дівчина чує дивний голос в своїй голові. Книга забрала також тему булінгу, відносин батьків та дітей та братів з сестрами. Той випадок, коли обкладинка повністю відповідає сюжету, де все гармонічно між собою поєдналося.

У мене не було багато очікувань щодо цієї книги і я думала, що вона піде на продаж, але ні — з перших же сторінок авторка взяла мене у полон і не відпускала до кінця. Усю книгу я мала купу запитань і відповіді майже не знаходила, лише нові здогадки та питання. Атмосфера книги моторошна, місцями гнітюча, але це не відштовхує, а навпаки занурює у світ ще більше. Тож тепер треба лише чекати вихід другої частини...

Моторошна історія про особливих близнюків, які втратили батьків. Тут є все: загадкове містечко на краю світу, таємничий маєток, кровожерливі монстри і, звісно ж, підлітки з особливими здібностями. Ідеальний набір! Якби я була підліткою, то точно верещала б від захоплення цією книгою. Але в неї є один недолік - це лиш перша частина, тож продовження доведеться чекати.)

Сюжет дуже сподобався. Швидкий розвиток подій. Інтрига. Але закінчилась книга, як на мене, просто на пів слова. Ще й враховуючи що продовження поки ще не видно, сумно. Ніби одну серію серіалу глянув і кінець. Треба читати коли вийде наступна частина)

⭐8/10 Сюжет просто неймовірний – 100 із 10! ? Мені було надзвичайно цікаві таємниці, які приховує місто, і я з нетерпінням чекаю продовження. ? Це захоплива, готична, містична й моторошна історія, але манера оповіді здалася мені дещо незвичною. Вона балансує між романом і сценарієм: розповідь то ведеться від третьої особи, то раптово переходить до головної героїні, потім до головного героя, а іноді й до інших персонажів. Через це оповідь здається трохи уривчастою. ? Проте в цій історії є щось особливе, що не відпускає після прочитання… Я шалено хочу продовження! ?✨ P.S.Вайб серіалу Венздей я відчула ?