Це була справді захоплива історія! Головна героїня має паранормальні здібності бачити привидів ?️, і опиняється в маєтку, де вони не просто живуть, а намагаються з нею взаємодіяти. Атмосфера тримала від початку й до кінця, а останні сторінки я буквально ковтала. Історію самих привидів я, чесно кажучи, здогадалася ще на початку. Хоч і була невеличка детективна лінія, але зникнення людей та події минулого для мене були досить очевидні. Проте це не зіпсувало враження — все одно було цікаво дочитувати, щоб побачити, як саме автор розкриє сюжет. А тепер про головну героїню… ? Вона мене страшенно бісила. Її сліпота у стосунках із чоловіками, впертість і постійне небажання розібратися зі своїми внутрішніми «скелетами у шафі» — це просто випробування для читача. Часом хотілося реально копнути її, щоб вона почала поводитися як доросла жінка, якою за віком і є, а не як підлітка якась. Загалом — книжка вийшла атмосферною, легко читається, сюжет затягує, але героїня трохи зіпсувала кайф від історії.

Інгредієнти наче класні: старовинний будинок з трояндовим садом, таємниче зникнення першої красуні Чарльстона і мафіозі-бутлегера в часи Сухого закону, розслідування, яке в наш час ведуть письменник з ідеальним пресом і ділова жінка, яка бачить привидів. Але цей борщ не вдався як слід. (СПОЙЛЕРИ) Ділову жінку в дитинстві покинула мати, батько - пияк і упертюх, письменник бреше, тягне на побачення з корисливих інтересів і хамить, але всі довкола їй радять батьків пробачити, письменника - покохати, бо такий мущина, такий мущина, то в нього просто трагічне минуле! Найбільше зло цієї книжки - як надприродне, так і цілком земне (привабливий нащадок мафіозі) - здулися у фіналі так незграбно, що аж незручно. Детективна лінія, яка загалом цікава, не витягує цю суцільну халепу з персонажами. Єдине, що дійсно гарно і з любовʼю описано - це будинки старовинного Чарльстона. Якщо ви любите цей вайб американського Півдня, сторічні дуби і шепіт вітру в їхніх кронах, портрети предків, великі годинники, кришталеві люстри і піаніно у вітальні - вам сюди. Лише задля цього лишаю книгу в колекції.

Брала цю книгу з собою в подорож і думала розтягнеться на всі дні, але прочитала поки їхала в одну сторону автобусом ? сюжет, герої, історія, переплети - все вау ?? Було і смішно, і сумно, і сльози котились - обожнюю коли книга викликає різні емоції протягом читання. Сподобались описи - моя уява змальовувала все дуже красивим, подобались любовні лінії, описані у книзі: як минулих подій, так і зародження теперішніх ?? Моя щира рекомендація, якщо шукаєте книгу в яку можна пірнути з головою

Ця книга занурює читача в загадкову атмосферу старовинного Чарстона, де старі будинки зберігають не лише архітектурну красу, а й давні привиди та нерозкриті таємниці. Головна гороїня - рієлторка, яка не надто любить старовинні будівлі, хоча має дар бачити привидів. Після несподіваного спадку у вигляді старого будинку на вулиці Тредд, вона мимоволі втягується у розкриття давно забутої родинної історії, де кожна підказка - це крок ближче до правди, але й небезпека водночас. Сюжет книги поєднує легкий гумор, напруження і романтичну лінію. Особливо захоплює, як авторка описує деталі - читач буквально бачить вузенькі вулички, відчуває аромат магнолій і чує скрип старих деревʼяних підлог. Однак романтичній лінії трохи не вистачило розкриття персонажів. Мені сподобалося, як через надприродні елементи авторка порушує важливі теми: втрату, примирення з минулим, цінність родинних звʼязків. Книга була дуже насиченою. Для когось - це плюс, однак мені не дуже сподобалась ця інтенсивність. Якось занадто багато всього відбувалась за розділ. Але загалом книга непогана. Рекомендую тим, хто шукає напружену, захопливу, насичену подіями історію на декілька вечорів!

Книга, від якої я не могла відірватися і прочитала за день!

Книга читалась на одному подиху. Це була дуже цікава і містична детективна історія , з нотками романтики. Місцями було моторошно , місцями весело. Дуже гарно передана атмосфера старого будинку і саду, я ніби там побувала. Книгу дуже рекомендую , давно я так захопливо не читала. Але мушу зазначити , що це серія з семи книг , а я поки не бачу , щоб віват спішив її видавати. А дуже шкода , серія дуже класна. Хоча цю книгу можна і читати як одну , бо основну детективну лінію вони таки розкрили. Є ще від КСД книги цієї авторки, теж серія , планується 4 книги, поки вийшло 2, але можна і так читати , це про її падчерку (з моменту книги Тредд , в всесвіті пройшло близько 10-15 років)

Зразу попереджу: це серія. Зараз перекладені дві книги, планується чотири. Третя вийде в листопаді 2025 року в оригіналі. Хоча написано так, що можна сміливо поки читати ці дві, не чекаючи виходу всієї серії. Що ж, ця книга вийшла динамічнішою за першу, хоча знову — у першій половині було багато “води”. Цілком можна було скоротити без втрати сенсу. Привидів тут уже трохи більше, розслідування цікавіше, хоча головний момент я майже одразу розкусила. Стосунки Ноли й Бо розвиваються дуууже повільно. Та й Сем шкода — вона мила. Дратував момент із Бо: він не хотів пробачити свою маму чи хоча б поговорити з нею, хоча йому очевидно потрібна була допомога. А він — уперто далі опирався. Не до кінця зрозуміла, навіщо в цій частині Купер. Він майже нічого не зробив для сюжету, можливо, його роль розкриється в наступних книгах. Фінал, звичайно, був епічний! І, здається, в третій частині на нас чекає розслідування давнього вбивства та загадкового зникнення трьох людей, це інтригуюче.

Зразу попереджу: це серія. Зараз перекладені дві книги, планується чотири. Третя вийде в листопаді 2025 року в оригіналі. Хоча написано так, що можна сміливо поки читати ці дві, не чекаючи виходу всієї серії. Тепер до книги. Я була в захваті від «Будинку на вулиці Тредд», але ця книга явно слабша. Хоча вони досить схожі: головна героїня разом із подругою реставрують старий будинок, де колись сталося вбивство, і вбивцю не знайшли. Також з’являється чоловік, з яким у неї зав’язується роман, але він причетний до всієї цієї історії. Ну прям як у Тредд. Але незважаючи на це, читати все одно було цікаво. Хоча мушу визнати: перша половина книги йде важко, бо дуже багато води. Друга половина вже насичена. Якби з книги викинули ±100 сторінок — це б не було дуже помітно. Мені тут бракувало привидів. У попередній книзі вони відігравали велику роль, а тут у першій половині лише де-не-де згадувалися в розмовах. Лише в другій половині їх стало більше. Також великий мінус — що головна героїня не має цього дару і не може спілкуватися з духами. Тому більшість часу ми могли тільки здогадуватись, що вони говорять, бо її друг Бо, який міг із ними спілкуватися, не дуже це коментував. Також головна героїня досить бісяча. Оскільки серію «Будинок на вулиці Тредд» не продовжили видавати, ми втратили великий відрізок часу й не знаємо минулого героїні — відповідно, її вчинки часто незрозумілі. Також її стосунки з Бо було важко зрозуміти. Дуже дратувало її намагання все робити самій і не приймати допомоги, а якщо хтось допомагав — вона ще й звинувачувала. Та, незважаючи на це все, мені сподобалось. До того ж, кінцівка була дуже інтригуюча. Якщо ви читали «Будинок на вулиці Тредд» і не розумієте, звідки взялась Нола, то ось: її мама колись мала роман із Джеком, завагітніла, але йому про це не сказала і не говорила Нолі, хто її батько. Коли Нолі було 14 років, її мати помирає й повідомляє, хто тато — і Нола, як сніг на голову, падає Джекові. Але все добре — в них зараз гарна сім’я.