Кара Макдауелл

Підліткова література. Мені, як дорослій людині, цей роман був занадто наївним. Хоча сама ідея й не погана. Розв'язка дійсно була непередбачуваною. Що мені сподобалось найбільше, так це сама атмосфера Різдва. Авторці чудово вдалося її передати. Коли я читав цю книжку, то дійсно відчував, що свято наближається. Якщо ви любите легкі романтичні, наївні історії, то ця книжка для вас

Це історія про прийняття рішень і те, як один вибір може змінити наше життя. Дії відбуваються в період різдвяних свят, коли головна героїня не може визначитися, як їй провести своє ідеальне Різдво.

Це книжка про підліткове кохання, емоції, тривожність. Моментами починаєш трошки дратуватися від вчинків і поведінки головної героїні, але потім згадуєш, що це все-таки підліток :)

Загалом, можу рекомендувати як легку книжку, яка не перевантажувати голову сенсами, і дасть просто приємно провести час.

Взагалі не сподобалась історія. Навіть не дочитувала її. Не люблю, коли героїня постійно ниє. А тут саме той випадок. Ще й атмосфери Різдва не відчуваєш на фоні цього ниття.

Дуже лайтовий різдвяний ромком.
Все передбачувано - в кращих традиціях підліткових книжок, проте я не могла відірватись :)

Мені дуже подобається троп від друзів до коханців, проте тут він вийшов трішки незграбний. Є, звісно, гірші приклади, але є і набагато кращі.

Єдине, що я очікувала трішки іншої розв'язки: що з будь-яким нашим (чи не нашим) рішенням ми можемо бути щасливі - закриваються одні двері і відкриваються інші. І це лягло би в канву цієї історії просто прекрасно! Бо вийшло трішки про передбачуваність життя і долю, типу "все, що має трапитись, таки трапиться", що особисто мене дратує чисто як концепт. Але це не повпливало на оцінку.

Дуже крута книжка, усім раджу, найкраще це читати зимою, бо комфорт неймовірний, але я замовила нещодавно, і це найкраще що я читала

[У коханні завжди є трохи безумства. Та в безумстві завжди є раціональне зерно].

~
Цю книгу я взяла до рук, щоб відпочити від постійних випробувань головних героїнь фентезі світів. Але думаючи, що це буде легка історія, я добряче помилилася. Звісно, у кожного книга відгукнеться по-своєму, але мене таки вразила.

Мені дуже сподобалася Пейдж, причому саме своєю вразливістю. Тим, як вона справлялася з панічними атаками, якою відданою подругою намагалася бути, як щиро бажала Фітцу щастя, навіть, якщо воно не враховувало її. Взагалі щирість Пейдж, людяність і своєрідний погляд на все👌

Сподобалося, якою романтичною натурою авторка зробила головного чоловічого персонажа — Фітца. Хлопець із безстрашним серцем! І як у противагу йому ввела Гаррісона (до речі, я із його команди😅).
Мені сподобався авторський стиль, тонкий гумор та сарказм. І мені дуже сподобався фінал... Який я повністю зрозуміла тільки на наступний день😅

Тож, читаки, однозначно рекомендую до прочитання👌

У головної героїні, Пейдж, тривожність. Кожне рішення, яке їй доводиться приймати приводить її в неймовірне складне становище, яке іноді переростає в панічні атаки. І єдиний, хто в ці моменти може їй допомогти, єдиний, хто сприймає ці панічні атаки серйозно – це її найкращий друг Фітц. 
І звісно Пейдж по вуха закохана у Фітца, хоча сказати про це вона йому не може. Тому і вирішила написати йому листа, і при цьому суворо заборонила відкривати до Різдва.
Фітц зростав і вивчав світ кохання на романтичних комедіях, які він дивився зі своїми сестрами.
Тому не дивно, що хлопець виріс таким собі ловеласом, який вражає кожну свою дівчину неймовірними романтичними жестами. Але при цьому і міняє він цих дівчат досить швидко.
І Пейдж боїться, що коли вона признається йому в своїх почуттях, то стане ще однією, на яку він використає свій черговий романтичний момент, з чергового романтичного фільму, а після цього знайде іншу. Так вона втратить свого найкращого друга.
А вона на таке не згодна.
І так як приймати рішення Пейж досить складно, тому подруга порадила їй встановити додаток Магічної кулі. Це та куля, яку потрібно потрясти і вона відповість на питання, тільки в телефоні.
І саме так Пейдж вирішила розібратися із складною ситуацією – поїхати на Різдво до Нью-Йорку і здійснити свою мрію про подорожі, але при цьому втратити Фітца; чи поїхати на Різдво до Фітца, але при цьому втратити можливість побачити різдвяний Нью-Йорк.
Тут розглядається питання мультивсесвіту, де ми проживаємо паралельно безліч життів, в залежності від того, який вибір ми зробили в тому чи іншому випадку.
Ось так і Пейдж проживає два Різдва – одне в Нью-Йорку, одне в Аризоні. Але, як сказав великий філософ, ми завжди будемо жалкувати, який би вибір ми не зробили.

Це дуже мила різдвяна історія, яка змушує і посміхатися, і пускати сльозу.

Іноді трапляються книги, які захоплюють тебе з першої сторінки, глибоко проникають у серце і миттєво стають улюбленими. Це одна з таких книг. Саме ця книга може бути потрібною тим людям, які борються з тривогою, схожою на ту, яку відчуває Пейдж протягом усього роману. Ця книга потрібна була мені, коли я відчувала безнадію у деяких сферах життя. Загалом, мені просто дуже була потрібна така книга, як ця.

На жаль, існує не так багато романів, де показані герої з тривожністю, тим паче з такою, яка відчувається реалістичною та ідентичною до твоєї власної. І саме це – моя улюблена деталь у цьому романі. Тут ви зустрінете безліч моментів, у яких Пейдж описує свою тривогу, і одразу подумаєте: "Ось! Це ідеальний опис моїх відчуттів!" Тож не дивно, що таким тривожним особам, як я, доволі легко закохатись у Пейдж як у персонажа, який репрезентує саме тебе.

Роман настільки точно відображає тривогу, що це навіть приносить полегшення. З роками я зрозуміла, що багато людей стикаються з тривожністю – не лише я – але є щось особливе в тому, щоб читати книгу про героїню, яка це переживає у той же самий спосіб. Пейдж і сам роман стали для мене справжньою розрадою, і я можу лише подякувати Карі МакДауелл за те, що вона створила "Так чи інакше" саме таким.

Спочатку мене трохи бентежило те, яким чином подана романтична лінія – дві долі, постійне перемикання між двома потенційними коханими. Але я швидко зрозуміла, що це єдиний спосіб, у який можна було розповісти цю історію. Захопливо, і зовсім не схоже на інші романи. Спочатку, чесно кажучи, я була у команді Гаррісона, бо, погодьтесь, він загадковий, незвіданий, і буквально є втіленням мужньої похмурості. Але, зізнаюсь, це пройшло, коли я дізналась більше про Фітца. Коли зрозуміла, наскільки він насправді чарівний. Ймовірно, це тому, що він має багато рис, які дуже пасують чоловікам (романтичний, лагідний, турботливий, здатний заспокоїти під час панічної атаки), тому я просто розчинилась у любові до нього.

Роман майстерно переплітає дві різні долі, і мені сподобалося буквально все. Особливо кінцівка – вона була просто казковою. Мрійливою до неможливості.

Єдине, що може змусити мене на один бал знизити оцінку книги, – це те, як була висвітлена дружба з Кловер. Мені хотілось відчути більше цього аспекту, і також хотіла, щоб їхня сварка отримала чітке розв'язання. Це наче залишилося поза увагою. Хоча в епілозі ми дізналися про те, що з ними сталося далі, але все одно ця частина відчувається трохи незавершеною.

Загалом, я закохана в цей роман. Шлях Пейдж – від нерішучості й страху до прийняття своєї тривоги та проживання свого найкращого життя – був зворушливим і надихаючим. Це ідеальний роман, особливо для святкової пори року. Можливо, перечитування цієї книги навіть можна зробити щорічною зимовою традицією. Він прекрасно написаний у всіх аспектах, і відчути зв'язок із ним дійсно досить легко.

Чи змогла я отримати новорічний настрій і атмосферу читаючи цю книгу? Ні. Єдине що мені хотілось, це дочитати її якнайшвидше. Мабуть, це перший раз коли книга прям не моя, взагалі.

Я хотіла отримати приємну Різдвяну історію про два паралельних Різдва. Натомість я отримала головну героїню з розладом тривожності, яка не може приймати рішення, не каже напряму, що думає, сохне за своїм другом, псує нерви оточуючим (а особливо мені) і робить усю книгу незрозумілі рішення. І усю книгу питає чи відкрив Фітц конверт, в якому йому адресований лист від неї. Її поведінка і дії абсолютно нелогічні і якщо на початку я обурювалася, то потім просто перестала звертати увагу і пришвидшила темп читання, тому що маю звичку дочитувати книги.

Якщо ви помітили, то мені зараз майже кожна книга з нелогічним підлітком не подобається, але тут навіть історія не впоралась з виправленням ситуації. Я розумію, що авторка хотіла підняти тему тривожності і панічних атак, і тема дійсно варта уваги. Варто розуміти, що є спеціалісти до яких можна звернутись за допомогою, налагодити своє життя по можливості і трохи видихнути, тому що у такому стані довго важко протриматися. Але одна справа підняти цю тему, а інша написати художню книгу де на кожному кроці ця проблема і крім неї щось ще важко роздивитись.

Звичайно тут є романтична лінія, але вона більше дратувала, ніж викликала приємні емоції. Хоча у кінці було пару приємних фраз.
Окремо дякую за смачну випічку. Пейдж для заспокоєння постійно щось випікала і це був дуже апетитно описаний процес. Це, мабуть, єдине що мені сподобалось.

Придбала, як тільки побачила в новинках. Книга виявилася доволі об'ємною. Зазвичай, історії в жанрі young adult, менші за обсягом.

Поїхати до Аризони 🌨️🏔️🎄🏠 разом із хлопцем, якого кохаєш, і нарешті покінчити з френдзоною, чи полетіти до Нью-Йорка ✈️🌁 - міста, де мрієш побувати усе життя?
Коли Пейдж в останню хвилину пропонують два варіанти канікул, її мозок просто вибухає 🤯
І тут на “допомогу” приходить доля. Дівчина проживає обидва варіанти різдвяної подорожі. Але як... таке... можливо?! Це головна інтрига, якою авторка майстерно утримує увагу до останньої сторінки.

На перший погляд, може здатися, що книга шаблонна і сповнена літературних кліше. Але чим далі читаєш, тим більше захоплює. Два варіанти розвитку подій чергуються через розділ.

Головна героїня вагається перед прийняттям будь-якого рішення. У неї сто варіантів відповідей на одне питання. Тут ми з нею чимось схожі. Мені імпонує її самоіронія та здатність посміятися з себе.

Вже на періоді анотації, я знала, за який варіант буду вболівати 😏 Але щодо вибору Пейдж - моя думка змінювалася майже через розділ 🤨
Загалом, досить цікаво та місцями непередбачувано, ну і куди ж без Нappy end 💞

Життя треба оцінювати, обертаючись назад. Але жити його треба, дивлячись уперед.

Скільки разів на день ми приймаємо рішення? Чи траплялося, що ми жалкували про свій вибір? Чи задавали собі питання "а що якби?"
Пейдж постійно живе у страху зробити неправильний вибір. Вона не просто хвилюється, а дійсно не в силах приймати рішення, так як боїться, що може зруйнувати ними усе своє майбутнє. Тож коли дівчина отримує запрошення провести Різдво з другом, у якого таємно закохана, а також квитки у місто мрії - Нью-Йорк, вона не має уявлення, як вчинити.

Події книги відбуваються наче у двох реальностях: в одній Пейдж їде до Аризони, в іншій - до Нью-Йорка. Особисто мені другий варіант сподобався більше, у ньому більше пригод та подій. Хоча насправді на поїздку мрії обидва варіанти аж ніяк не дотягують 😅 Але у книзі присутня романтика, святковий настрій, омела і багато снігу.
Не зважаючи на те, що мені не припав до душі жоден з героїв, книга сподобалася. Вона про те, як важливо прислухатися до себе, що не можна знецінювати власні хвилювання через те, що комусь ще гірше. Пейдж боїться, що будь-яке рішення, яке вона приймає, - помилкове. Що способам, якими вона може спаплюжити своє життя, немає кінця. І в чомусь вона має рацію, адже способів дійсно незліченна кількість. Впевнена, були ситуації, коли кожен з нас переживав подібні хвилювання. Але те, що рішення може стати хибним, не значить, що потрібно ставити життя на паузу. Щось ми можемо виправити, а дещо потрібно пережити і рухатись далі.
Найбільше у книзі мені сподобався фінал. І справа тут не у щасливому воз'єднанні двох закоханих. А в тому, що коли ми дійсно чогось прагнемо і працюємо для цього, то неважливо яким шляхом ми підемо, усе одно отримаємо бажаний результат.

Навздогін/назустріч різдвяному диву❄️

Чи хотіли б ви, щоб хтось вирішував проблеми замість вас?
Погодьтеся, звучить заманливо.
А щоб допомагав приймати важливі рішення?
А не дуже важливі?
Ні? Впораєтеся самі?
А от для Пейдж, 17-річної головної героїні роману, не існує легких чи важких рішень, кожен вибір - так чи інакше - непід'ємна глиба, яку потрібно зрушити з місця самотужки. Сумнів, страх, біль атакують її мозок та тіло. Уява миттєво створює цілі списки найгірших варіантів розвитку подій. Тому одного передріздвяного дня дівчина наважується перекласти всю відповідальність з себе на телефонний додаток Куля долі. Але телефон може розрядитися в будь-який неочікуваний момент і тоді... Що тоді? Може трапитися що завгодно.

Починаючи читати, я гадала, що відпочину з легкою романтично-різдвяною історією про перші захоплення та розчарування юних героїв. А натомість провела триста з гаком сторінок з тривожною дівчинкою, її роздумами і ваганнями. Чесно кажучи, спочатку мене дратувала її поведінка: "Як можна бути настільки нерішучою?!" Але потім я почала щиро їй співпереживати, а в кінці книги вже раділа за Пейдж, як за близьку подругу. Героїня за короткий проміжок часу долає насправді емоційно складний шлях, і читач разом з нею підіймається цією горою до вершини. Адже, погодьтеся, потрібна мужність, щоб визнати, що ти відрізняєшся від інших, і ще більша мужність - що ти потребуєш допомоги.
Завдяки книзі я дізналася про техніку боротьби з тривожністю - заземлення. Називаємо по черзі 5 речей, які бачимо, 4 - які можемо відчути на дотик, 3 - які чуємо, 2 - на нюх, 1- на смак. Або збираємо веселку, тобто відшукуємо очима предмети/об'єкти відповідних кольорів. Називаємо і заспокоюємося. Можливо, згодиться і вам.

Події в романі охоплюють декілька останніх днів грудня, тому авторка огортає все і всіх у своєму творі атмосферою передчуття різдвяного дива. І диво стається: іскристий сніг летить-мете і зачаровує, випічка зваблює ароматами цинамону, Санта здійснює бажання (тільки тих, хто щиро вірить!), закохані шалено цілуються і залишаються разом.

Якщо забажаєте прочитати цю книгу влітку, то обов'язково або будете наздоганяти минуле Різдво, або рухатися назустріч новому святу. Обирати вам. Головне з вірою в дива.