Ярослав Грицак

Історик Ярослав Грицак, з книгами якого я йду зі старшої школи, завжди спонукає думати, дискутувати й змінювати оптику на історичні процеси. Подобається, що в основі його викладу не залізобетонна хронологія, а скоріше встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

"... нації - це племена, які читають книжки"

Одна з ключових праць з історії України, яку треба прочитати.
Особливо молодому поколінню.

Але обережно - легко не буде. Це не той виклад історії, до якого ми звикли у школі чи вузі, це навіть не так "легко", як у "Брамі Європи" Плохія - тут немає фундаментальних оповідей від А до Я, позаяк ця праця написана у вигляді нарису, з доволі цікавими думками автора, часом навіть дискусійними.
Приміром, особисто мені дивно було читати про нашу унікальну пам'ятку "Слово про Ігорів похід" і Нестора Літописця, або ж переклад релігійної літератури братами Кирилом і Мефодієм.
Чи про тотальну русифікацію сходу через родючість нашої землі.
У книзі дуже багато діаграм, таблиць і, зрозуміло, мап. Таке враження, що пан Ярослав зробив більше соціальних досліджень, ніж самі соціологи.

Загалом, книга показує, як від локального питання рухатися до більш глобального, по-новому осмислюючи минуле України вже в контексті історії Європи, і намагається віднайти відповідь на запитання, а який же шлях нашої держави у майбутньому світі.
Не тіштеся, що прочитавши цю титанічну працю, над якою автор працював впродовж 15 років, ви радітимете, що перегорнувши останню сторінку, вивчили історію.

Історію неможливо вивчити, її можна лише зрозуміти.
І ця книга цілком може в цьому допомогти.

Дуже складно читається

Добротна збірка історій та оповідей про походження зимових свят та їх атрибутики, про традиції та звичаї різдвяних днів.
Красива книга, чудово ілюстрована і легко написана - читати можна і дорослим, і дітям, і дорослим з дітьми.