Гізер Ґуденкауф

В цьому трилері переплітаються дві часові лінії: спекотний серпень далекого 2000 року, в якому тринадцятирічна Джозі в одну ніч втратила своїх батьків і найкращу подругу Беккі, і наші дні, де на самотній фермі через заметіль ізольована письменниця у жанрі трукрайму Вайлі Ларк, яка знаходить постраждалих в аварії жінку і дитину і змушена ділити з ними будинок.

Давно не натрапляла на такий цікавий трилер, він захоплює із перших сторінок і не відпускає до самого кінця, прочитала за два дні. Дуже гарно прописана атмосфера, цікавий ефект від контрасту часових ліній, напруга наростає поступово разом з новими сюжетними поворотами і так само поступово розкриваються персонажі. Їх досить багато, але кожен з них має певну роль і звісно ж не завжди все так як здається.

Навіть те, що я здогадалась хто вбивця, ще десь із середини книги, не зіпсувало моїх вражень. Дуже раджу всім любителям трилерів!

Справжня дружба - це щось на кшталт коштовного каміння. А ця книга - повністю відповідає жанру "трилер": співпереживаєш героям, напружено чекаєш розвитку подій і, ніде правди діти, інколи лоскочеш свої, але давно не міцні нерви.

Розповідь проходить у двох часових поясах: 2000 рік і сьогодення. У минулому у цьому маленькому містечку сталася жахлива подія - жорстоке вбивство родини і зникнення 13-річної дівчинки. Про це у наші дні намагається написати письменниця Вайлі Ларк. Вона і сама нещаслива, не може знайти спільну мову ні з колишнім чоловіком, ні з сином. Аж раптом одного страшенно холодного зимового дня вона знаходить на своєму подвір'ї дитину. Худу, змучену, майже змерзлу...

"Найтемніша темрява наставала серед ночі. Вона була тепла і оксамитова і звучала маминим диханням біля неї.
"Боятися треба не темряви, - думала дівчинка. - Боятися потрібно монстрів, що виходять на світло".

І виявляється, що останні 20 років жінка чекала саме на це

Спробувала новий для себе жанр – трилер. Виявилося краще, ніж очікувала 😁 І хоча спочатку спотикалася об одні і ті ж займенники (по кілька в одному реченні), все-таки дочитала до моменту, з якого вади тексту вже не кидалися в очі. Історія захопила і понесла - все як я люблю)

12-річна Джозі дивом пережила ніч, в яку вбили всю її сім'ю. Найкраща подруга зникла і дівчинка в цьому теж звинувачує себе.

У підвалі будинку, двері якого постійно замкнені на ключ, живе мама з донькою. Час від часу до них спускається батько - принести їжі, познущатися над жінкою.

Письменниця орендує віддалений будинок аби дописати книгу про страшний злочин двадцятирічної давнини.

Три, здавалося б, різні історії, що зрештою переплетуться в химерний лабіринт. Чи вдасться героям книги знайти із нього вихід?

У серпні 2000 року Берден сколихнула жахлива звістка. Вночі на фермі Дойлів хтось застрелив подружжя, поранив їхню доньку Джозі, а подруга та син взагалі зникли безслідно.

У наші дні на цю ж ферму приїжджає письменниця Вайлі Ларк, яка пише у жанрі кримінального реалізму. Вона хоче більше дізнатися про місце злочину, відчути його атмосферу, а заодно й пережити особисту кризу.

А десь в міжчассі існує кімнатка, де живуть мати і донька, обмежені стінами і видом з вікна.

Під час одного снігопаду Вайлі знаходить змерзлого хлопчика і намагається врятувати його життя. Ця подія стане зачином, що пов'яже між собою всі три часові лінії.

Книга зазначається як трилер, хоча більше нагадує детектив. Злочин, розслідування, збір доказів, підозрювані, пошук злочинця - класичні складові жанру, хоча є й психологічні, напружені моменти. Написана логічно, витримано інтригу, цікаві сюжетні повороти, але в мене постійно було відчуття, що десь я таке вже зустрічала. Не знаю, який твір нагадує мені "Гостя проти ночі", але певні події я передбачила і навіть розгадала злочинця, хоча зазвичай мені це не вдається. А можливо, це вплив і не однієї книги, а багаж усіх попередніх прочитаних?

Була сувора зима, від самого опису якої мені ставало холодно до дрижаків, коли авторка трукрайм книжок серед ночі знайшла біля свого усамітненого будиночку маленького хлопчика, що ледь не замерз насмерть.

Було спекотне літо, коли дівчинка-підліток відпустила руку своєї подруги, тікаючи від жахливого монстра, і в той момент весь її світ зруйнувався назавжди.

А десь у міжчассі матір віддала свою останню вечерю доньці, бо не знала, чи повернеться її батько перш ніж дитина помре від голоду…

Кілька окремих сюжетних ліній, які не мають нічого спільного на перший погляд і розгортаються у різні періоди часу. Та зрештою, крок за кроком вони зіллються в одну, і тоді історія сягне кульмінації.

Чудовий, захопливий і напружений трилер, що приховує купу таємниць і дуже міцно тримає.

Прочитала за вечір, бо це саме той варіант, коли треба ще тільки одну сторінку, перш ніж зробити паузу.

Вже майже традиційно, помітила багато паралелей з двома історіями про реальні злочини, які я не так давно чула😁 І я схильна вважати, що трилер, заснований на реальних подіях, хай і косвенно, не може бути поганим.

Не скажу, що зовсім непередбачувано, але до певного моменту таки зберігає інтригу. Стани персонажів передані ідеально, цікава подача, легка мова, атмосфера на висоті.

Дуже сподобалось, фанатам жанру рекомендую ❄️

Зимовий трилер, від якого вам захочеться перевірити надійність ваших замків та засувів.

🧊23 роки тому у одному маленькому містечку хтось вбив усю родину Джозі. А ще хтось невідомо що зробив із її найкращою подругою, що вона зникла.
🧊Сьогодні молода жінка, яку занадто багато що пов'язує із місцевістю, приїздить дописати чергову свою книгу у стилі тру-крайм саме про ті вбивства.
🧊А ще десь у міжчассі існує дивна родина, яка ніколи не виходить назовні з будинку, у такий небезпечний та повний жахіть світ.

Три нитки фабули, які, поступово сплітаючись, творять моторошний та напружений пейзаж, від якого постійно холодно. До речі, користуючись знаннями, якими Женя Кужавська поділилася на майстер-класі БукВікенду, книгу точно відношу до детективів, адже тут в наявності усі основні детективні фігури: жертва, злочинець та детектив (той, хто розслідує). Та і арки героїв якраз проходячи через хаос, в кінці набувають стану порядку.

❄️Книга про те, до яких драм можуть довести побутові конфлікти, непорозуміння між батьками та дітьми, поспішні висновки та звичка навішувати ярлики.
❄️Динамічно написана, стрімка та необтяжена зайвим, із однозначно зимовим настроєм (не весело-Різдвяним, а похмуро-сніжним). Але так, на певному моменті стає досить зрозумілим, до чого все йде та чим закінчиться, тож надзвичайного ВАУ-ефекту не буде, але тим не менш.
❄️Місцями, звісно, знову не вистачало банальної логіки в діях деяких героїв, і якщо спробувати ставити певні питання щодо послідовності, то стрункість сюжету може розпастися, але це розповсюджена проблема сучасних авторів: вони так захоплюються тим, що буде далі, що забувають зануднінько провести своїх персонажів по кожному пункту біографії, аби не виникало протиріч. Я вже, здається, змирилася із цим🐦

Нечасто я читаю книги, які підходять до сезону і погоді за вікном. Тому було цікаво прочитати цей зимовий трилер в січні.

За сюжетом маємо дві лінії. Минуле, 2000 рік, коли на фермі сталося жахливе убивство рідних маленької Джозі, і теперішнє, коли через 20 років, в заметіль, Вайлі знаходить жінку з дитиною, яка тікає. Але насправді ліній три. Ще одну розповідає маленька дівчинка, яка живе з матір'ю в підвалі і потерпає від батька-тирана. Всі ці лінії пов'язані між собою, і не тільки одним і тим самим будинком.

Найкраще читалася лінія про минуле. Ця частина найбільша і найкраще розписана. Авторка чудово описала поступове і методичне розслідування. А ще було страшенно шкода маленьку Джозі, яка звинувачувала себе в тому, що сталося.
Лінія, яку оповідає маленька дівчинка в підвалі, страшна і неприємна. В ній одразу розумієш, що відбувається і переживаєш за дівчинку та її матір. Саме ця лінія зв'язує минуле з теперішним, хоча про це здогадуєшся не одразу.

А от теперішнє сподобалось найменше. Ця частина менш розписана, тому чогось не вистачило. Ще спочатку не викликала симпатії героїня Вайлі Ларк через свій характер і лише вкінці книги вона розкривається якнайкраще.
Фінал книги неочікувано схилився в сторону бойовика, коли бідні жінки протистояли жорстокому вбивці в холодному будинку під час заметілі. Сюжет закінчився добре, хоча я очікувала цікавішу розв'язку.

Це чудовий зимовий трилер, який сподобається тим, хто любить атмосферне читання!

Мені дуже подобається, як написана книга, як поступово розгортаються події теперішнього й минулого, як з кожною сторінкою наростає напруга, але не те, чим усе завершилось 🥲

А тепер про все по порядку.

У 2000-му році в тихому містечку з низьким рівнем злочинності трапилася страшна трагедія: у будинку вбито двоє дорослих, двоє підлітків зникло безвісти і лише дівчинці Джозі вдалося втекти.
У наші дні до будинку приїздить письменниця Вайлі, яка знаходить на засніженому подвір'ї маленького хлопчика, а потім і його маму.

Інтригує, чи не так? І не дарма, історія дійсно дуже захоплива.

Хто є хто серед персонажів, можна здогадатися уже на середині книги, стосовно головного антагоніста я також мала припущення, але все одно книга тримає у напрузі майже до останнього. А ось коли правда відкривається, стає уже не так цікаво. Не всі рішення Вайлі були правильними, проте вона діяла у дуже кризовій ситуації, тож це можна зрозуміти. Але коли вона почала сперечатися з жертвою стосовно того, хто її переслідує (жертва каже, що це Х, а Вайлі заперечує, що ні, це ж має бути У), то цього я зрозуміти не змогла. Спершу витрачався дорогоцінний час, а фінальна битва була чи то прісною, чи то навпаки занадто пишною.

Іще один недолік - це те, що не розкрито вчинки і мотиви чоловічих персонажів. Особливо мене цікавить той, що не вбивця.

Чомусь написано так, наче я дуже критикую книгу 😅 Але про переваги написати не можу, щоб не заспойлерити. Жодним чином не шкодую, що прочитала її, навіть можу рекомендувати.

Слабенький трилер, але місцями змусить вас боятись.

Захопливо - не відірватися. Історія чіпляє, зворушує, жахає, примушує ховатися глибше під ковдру й затримувати подих.
Оповідь йде у трьох часових вимірах, вірніше двох - минуле та наш час, і ще одна, важлива, історія. Вони всі обовʼязково зійдуться, змусивши максимально переживати за героїнь. Абсолютно все інше буде спойлером, тож бажано не читати нічого про сюжет.

Книга так і проситься до екранізації, до речі.

Яка одночасно щімлива, зворушлива та жахлива історія.

Ні разу не пошкодувала, що вирішила читати.

Тут йдеться про три історії, які ближче до кінця поєднуюються в одну. Я рано здогадалась в чому секрет, але момент несподіванки все ж був.

Сюжет постійно утримував увагу своєю напруженістю та динамікою. Мені теж було страшно разом з героїнями. Випробування, що випали на їх долю не можуть залишити байдужою 😔

Історія дуже сумна.

Адже те, що пережили герої, навіть найлютішому ворогу не побажаєш. Звісно головне, що пережили і все позаду, але ті видимі й невидимі сліди ще довго будуть з ними. Будитимуть серед ночі і змушуватимуть оглядатися через плече.

Фінал хороший, викликав у мене сльози, а цього у трилерах майже не буває 🙈 Сподіваюсь Вайлі все ж позбудеться відчуття провини і зможе рухатися далі.

Є один момент, який мені не дуже зрозумілий, але без спойлеру не розкажеш 🙃

Але зважаючи на пару питань, книга для мене на відмінно. Це хороший представник психологічного трилеру.