Гай Гевріел Кей

І хоч моє знання фентезі не дуже поки багате, все ж дозволю собі написати, що «Плавання до Сарантію» не схоже на жодне інше фентезі.

Тут вам і жертвоприношення, і обмін душ, і спортивні змагання, і історія, і часом навіть детектив. Та що й казати, тут і головний герой незвичний, бо він - мозаїст, той, хто створює мозаїки у храмах. Погодьтеся, не дуже популярна професія.

Мені дуже сподобалося як Гай Гевріел Кей будує розповідь, показуючи з кульмінації якогось сюжету, і поступово розповідає нам, з чого все почалося.

Це мабуть і найбільш серйозне фентезі, яке я читала. І мова не про якісь дорослі сцени й битви, а про інтелектуальний рівень героїв і задум самої історії.