logo
Котолог
Кабінет
logo
cart
backgroundavatar

Елізабет Берг

Країна: США
8.6/10
Підписатись

Нові відгуки

Коли саме людина починає замислюватися про швидкоплинність часу та фінал, якого не уникне жодна жива істота? Все більше книг зʼявляється про прийняття старості та неминучості смерті. Про важливість цінності кожної миті життя та вмінні вчасно зробити заплановане, або просто елементарно встигнути сказати найближчим людям, як ми їх любимо. Перед вами дуже терапевтично протверезвляюча книжка про прості істини. Живи сьогодні, будь чесним із собою, люби та шануйся, роби помилки та висновки, не забувай про важливе, але не скочуйся в інфантилізм у пошуках миттєвого задоволення. Дуже щемка історія про втрати та самотність, про нові звершення та сміливість. Місцями, звісно ж, занадто сентиментально, але, що приємно, без зайвого сльозовитискання. Читачу, відповідно до віку та досвіду, надають декілька варіантів розгортання сюжетних ліній, які можуть стати цікавими. Чоловік похилого віку, який щодня відвідує могилу коханої дружини, зустрічає підлітку, яка потребує тепла та турботи (завʼязка більше схожа на початок трилера чи жахастика 😅). Цвинтар, як виявляється, може дарувати надію. Що прикметно, всі події розгортаються дуже стрімко (воно то зрозуміло, адже більшість персонажів вже на фінішній прямій життя, до речі, намагаюся уникати таких книг, бо ті старенькі майже всі до останньої сторінки йдуть в засвіти 😢), настільки, що вони й самі згодом починають чудуватися швидкості подій в їхньому житті. Але трохи дивно, що найбільшим «злодієм» оповіді стає батько дівчинки. Чоловік, що виховував доньку з народження один, дружина померла одразу після народження дитини. А дивує, тому що за 18 років дорослій людині не спало на думку надовго лити стосунки з єдиним дитям. (Маленький відступ: поведінка чоловіка дуже типова, дивно, що за цей час у домі не зʼявилася нова дружина, ці надмірні страждання завжди виглядають не натурально). Читається швидко і легко, місцями смішно, місцями охоплює зажура, але це книга для широкого кола читачів. Якщо вам хочеться ненавʼязливої життєвої мудрості - вам сподобається. А можливо, комусь допоможе знайти розраду у таких замальовках варіативності майбутнього.

Анонім

Легенька добра казачка про любов і віру в людей. Хороший варіант для відновлення сил після складного дня.

Анонім

Артуру Мозесу 85 років. Пів року тому він втратив дружину і відтоді щодня, за будь-якої погоди, навідується на цвинтар, аби пообідати і потеревенити з нею. Медді Гарріс дуже самотня дівчина, її мама трагічно загинула, коли вона була ще немовлям, з батьком стосунки напружені, однокласники насміхаються з неї та ще й хлопець, який дуже їй подобався покинув її. Тому вона часто ховається від усіх на цвинтарі. Там і зароджується дружба Артура та Медді. Основний посил цієї історії - добро врятує світ. Тут про самотність, дружбу, взаєморозуміння, взаємодопомогу. Ця книга трохи нагадала мені "Чоловік на ім'я Уве" Бакмана. Логічна, дещо передбачувана кінцівка, цікаві персонажі, специфічний гумор, легкий стиль написання, читається на одному подиху і залишає приємний післясмак. З мінусів - відверті сцени стосунків Медді та її хлопця тут зайві, як на мене.

Анонім

Сортування:
product
Додати до кошика
8.6 / 10
Елізабет Берг
160 грн
Кешбек 5%
Немає в наявності
1