Еліз Тайтл

Що ми маємо?
Розслідування справи сексуального маніяка Ромео, на рахунку якого вже кілька жертв. Нас зустрічає до біса відвертий пролог, який одночасно заворожує своєю хтивістю і викликає відразу. Я була заінтригована і очікувала цікаву і динамічну історію. Чи отримала я це? Ні. Перші сторінок 350 майже нічого не відбувалось. Це була розтягнута версія анотації, приправлена нагнітанням атмосфери. І через оцю затягнутість, коли розвішені рушниці почали вистрілювати, особисто у мене не було здивування, бо я вже і сама майже все розгадала. Як і особу Ромео, якого я підозрювала з самої появи.

Але якщо бути відвертою, читати було дійсно цікаво і я ковтнула книгу за три дні. Але якби в ній було сторінок 300, було б ідеально, бо оці 600+ суто за рахунок навмисного розтягування інтриги.

Здійснила вчора спробу почитати оце і час вводити тег #Дафа_не_радить 😂

😈
На 50+ сторінці я заснула.
На 100+ сторінці з'явилася думка, що я читаю сценарій для Боллівудського блокбастеру категорії D із якоюсь псіхічкою в головній ролі.

😈
Наприклад, приходить детектив до жінки на роботу повідомити, що її сестру вбили. Начебто подій на півсторінки? Карась там плавал! Починається ціла сцена: він такий "присядьте, я маю вам щось сказати", аж тут вона раптом починає кудись бігти, він за нею, вона намагається кинутися під автобус, він її витягає, вона біжить далі, він за нею, він каже "ви повинні мене вислухати!", на що вона на бігу каже "нічого я не повинна!" Нарешті вони добігають до парку (опис парку на кілька речень), де вона сідає на лавку і каже "а от тепер кажіть".

ЩО ЦЕ БУЛО ТАКЕ ВЗАГАЛІ??????

👹
Якісь картонні діалоги, постійні згадки, хто в що вдягнений (особливо умісний був цей фешн-відділ у сцені, де головна героїня розглядає піджаки на чоловіках під час похорону своєї садистські вбитої сестри), суцільна істерія у поведінці всіх, а особливо ГГ.

Нафік-нафік.

🫀
Після 188-ї сторінки я по діагоналі пробіглася по решті їх 400+ (!), оком вихопила рівно такий самий рівень ідіотії та всратих діалогів і на цьому книгу для себе закрила остаточно.

👁👁
Рідкісне лайнище, нащо було стільки паперу переводити на оце всьо?

"Вона ще не розуміє, але скоро неодмінно збагне" - Ромео

Трилери не найулюбленіший мій жанр. Чогось так виходе, що як раз їх я останнім часом багато читаю. У мене не сталося любові з Ромео, хоча книга тримала в напрузі увесь цей доволі довгий шлях. Тут дійсно цікавий сюжет та закручена ідея детективу, але яка ж бісяча головна героїня, Сара🤦‍♀️ Її реакції та поведінка настільки для мене нелогічні, що в мене очі заморились закочуватись. Так, я розуміла, що у неї було складне дитинство явно з купою ментальних травм, але від цього її дії та слова не стали адекватнішими.
Одним з плюсів стало доволі відверте написання. Мені рідко траплялись книжки з таким ретельним описом психопатів, їх думок та емоцій. Від цього було страшно, але й цікаво поборсатись в голові у маніяка.

З мінусів для мене, окрім поведінки гг, стала купа одруківок в тексті та шалена кількість діалектизмів. Не впевнена, що тут виправдано їх використання, адже події відбувались у великому місті, а не в якійсь провінції.

Книга дуже цікава та тримає читача в напрузі. Захоплює як і сам сюжет.
Хто ж вбивця? Хто цей Ромео? Так і його психологічний портрет.
До останніх сторінок є дуже багато запитань, але автор відповідає на них раніше, ніж ви подумаєте про це)
Рекомендую.

Ромео: роман - Еліз Тайтл - 632с.

Події відбуваються в Америці в сучасному часі з флешбеками/спогадами минулого. Авторка майстерно описує жахливі вбивства - ніби повз і без подробиць (як буває в трилерах), але читач розуміє, що це більше слідування принципу “менше знаєш, міцніше спиш”. Ніби вона оберігає нас від “зайвого стигнення крові в серці”. Величезною червоною лінією проходить через всю книгу тема сексу, сексуальних уподобань, бдсм й інцесту - з подробицями, але без зайвих описів “прутнів і розкішниць”.
Особисто мені здається, що Еліз Тайтл проявила віртуозність в приховуванні реального вбивці. Але трохи заплуталася в історії родини і дитинства головної героїні, бо якби не це, то книга могла бути б меншою сторінок на 100-150, мабуть.

Чи раджу я читати цю книгу? Так! Можливо, мене тригернула назва (бо в моєму житті теж колись був Ромео). Можливо, я начиталась схвальних відгуків різних букблогерів. І саме тому мала дещо завищені очікування від роману і тому була дещо розчарована. Але книга дійсно досить цікава. Не викликає бажання відкласти, а навпаки хочеться скоріше дізнатися, що ж там далі.

Із перших сторінок книга затягує. Відразу є динаміка й відразу читача кидають у вир подій, а точніше в новий злочин Ромео.
⠀
Про що історія?
У Сан-Франциско стається серія убивств. Невідомий маніяк, якого прозвали Ромео, вбиває вродливих та успішних жінок. Його жертвою стає навіть психологиня Мелані Розен, яка допомогла слідству. Після її смерті виклик Ромео кидає сестра Мелані - Сара. І тепер уже серійний вбивця починає полювання на неї.
⠀
Книга дуже легко написана. Справді цікаво, ким же виявиться Ромео.
⠀
Мені сподобалось, що історію авторка показує з погляду різних героїв - і Сари, і детективів, інколи й Ромео. Це доповнює картину. Взагалі розповідь уся ведеться від третьої особи. А також є невеликі вставки-ретроспективи, які допомагають зрозуміти, що відбувалось до описаних подій, і підштовхнути до певних згадок, які були між героями стосунки і хто ж може бути тим самим Ромео.
⠀
До кожного розділу авторка додає цитату зі щоденника Мелані або ж із передачі, в якій вона брала участь. Більшість - про Ромео, тож створюється ефект, коли читач ніби заочно знайомиться з Ромео, складає його психологічний портрет.
⠀
Герої в цій книзі мають таємниці, приховані скелети в шафі, про які не хочуть говорити. У кожного в минулому сталось щось жахливе, а особливо багато - у Сари. Герої не ідеальні і це ще більше додавало підозр. Я навіть підозрювала детективів, які вели цю справу! Охі ж авторка й водила мене за носа. Я підозрювала буквально всіх і просто не розуміла, як Сара не збожеволіла, коли практично кожен в її оточенні міг виявитися Ромео, бо вони всі там поводилися, як він. Зрештою я здогадалась, хто вбивця.
⠀
У цій книзі дуже багато йдеться про дитячі травми, насильство - саме це вплинуло на героїв і на самого Ромео. Серед героїв книжки - троє психологів, тож великий акцент авторка зробила на психології дій убивці, на його психологічному портреті, на аналізі його мотивів.
⠀
Тут у героїв багато психологічних трав, є сцени 18+, і які можуть бути огидними для багатьох.

Книга сподобалась💜
Читалась легко та захопливо, сюжет цікавий і дуже заплутаний. Багато підозрюваних і здогадатись, хто Ромео складно. На середині книги у мене виникли підозри до одного персонажу і я була впевнена, що права. Часом з'являлись підозри до іншого персонажу, але то було якось не надто правдоподібно. Словом, я не здогадалась хто то, але підозрювала моментами правильно)) Книга більше психологічний триллер, ніж класичний детектив. Доволі багато тем насилля піднімається. Я б навіть 18+ поставила б. Було декілька відвертих сцен, але більше з нахилом «дофантазувати», хоча все одно я б її не радила читати підліткам до 18 років, бо домашнього насилля там більше і теми доволі болючі. Хто нормально таке сприймає - щиро раджу до прочитання) Відірватися неможливо!

"Кохання - це облуда. Хіть чесніша. Хіть стосується тіла, а не душі."

Історія починається з вбивства, але не аби кого, а відомої психологині, яка займалася створенням психологічного портрета серійного вбивці Ромео. Докторка Мелані Розен стає п'ятою жертвою Ромео, а її молодша сестра Сара, абсолютна протилежність жінки, стає новою одержимістю Ромео, його останнім - істинним - коханням.

Читаючи пролог спочатку здалося, що відкрила любовний роман. Але це було хибне враження.

Вечір, шампанське, свічки. Романтична атмосфера, довгоочікувана зустріч з обранником. Тужливі звуки "Голубої рапсодії". Жадання, сльози, крики, ніж, кров... Серце.

Ця книга викликала в мене широченний спектр емоцій: від любові до ненависті, від захоплення до огиди, від співчуття до презирства. Авторка тримала у напрузі від перших сторінок до останньої, мені важко було відірватися, настільки було цікаво дізнатися, хто ж скривається за маскою спокусника Ромео.

"А Ромео міг вдовольнити ці жадання. Зреалізувати їхні найбожевільніші фантазії. І не осудити за них."

Книга, від якої я не очікувала нічого особливого, але яка перевершила всі мої сподівання.

Вражена та захоплена! Цей психологічний трилер залишив мене в кріслі до останньої сторінки. Загадкові повороти сюжету та несподівані розв'язки створюють атмосферу напруги, яка тримає до самого кінця. Автор майстерно розкриває психологію персонажів, наводячи читача на думку і залишаючи його враженим. Обов'язково рекомендую цей трилер для тих, хто любить несподівані повороти подій!

Книга має свою атмосферу, розвʼязка тримається до останніх сторінок, підозр багато, але вбивця вражає. На мій подив, вразило й те, що під час прочитання автор зображує купу травм і проблем з психікою, що дає нам більше розуміти героїв та їх дії

Чесно признаюся, що «Ромео» Еліз Тайтл – це один з найкращих психологічних трилерів, які я коли-небудь читала!

Понад 600 сторінок загадок, напруження та здогадок. До самого кінця книги я так і не відгадала, хто ж насправді був цей загадковий Ромео – вбивця-психопат, який забирає жіночі серця.

Читаючи цю книгу у мене було декілька підозрюваних і я на 100% була впевнена, що все прорахувала та відгадала. Дійшло навіть до того, що я не лягла спати, поки не дочитала книгу. А сон для мене – це супер важлива річ💭

Декілька слів про сюжет: події відбуваються у Сан-Фрациско, де поліція розслідує вбивства сексуального маніяка. Він діє жорстоко та не залишає слідів. Одного разу його жертвою стає психологиня Мелані Розен, яка неодноразово виступала на телебачені, допомагала слідству та аналізувала поведінку Ромео.

Після цього випадку Ромео вирішує позбавити життя ще й її рідну сестру. Власне, майже вся книга – це пошуки маніяка, дослідження психологічних травм головної героїні та намагання поліції й Сари (сестра жертви) вияснити, хто ж все таки ховається за цією маскою психопата.

Якщо ви любите психологічні трилери, тоді обов'язково зверніть увагу на цю книгу. Я прочитала її трішки більше, як за добу. Просто не змогла відірватися від неї. Єдине, хочу попередити, що «Ромео» Еліз Тайтл – це історія 18+. У книзі є сцени сексуального характеру, аналіз жорсткої поведінки психотерапевтами та інші моменти, які не варто читати підліткам і дуже вразливим людям.

• Від деяких речей порятуватися неможливо. Можна лише витіснити їх із пам'яті.

• Скільки часу потрібно, щоб усе зруйнувати? Один короткий вибух. Вона відчувала, як всередині у ній цокає бомба, готова щомиті розірватися й пошматувати всіх її близьких. Тих небагатьох, що зосталися.

• Усім нам доводиться грати, щоб вижити.

🎧 Freakshow Theme – American Horror Story

P.S. Музика з AHS ідеально підходить під цю книгу!