Брала на подарунок подрузі, сподобалося)

Дуже мила і романтична історія?Після кожної частини чекаєш з нетерпінням на продовження цих прекрасних стосунків?

Абсолютне потрясіння. Від емоцій дуже важко скласти слова у відгук, я досі у шоці. В останнє таке викликала у мене книга "Завтра, завтра, завтра..." Думала, якийсь легенький янг-едалт, розвантажу мозок, а все виявилось далеко не так. Під час кульмінаційної драматичної сцени у мене просто серце стало, я не могла дихати, бо майже такий діалог стався і у мене колись з найкращим другом... Отже, це книга про ДРУЖБУ. Про рідкісний зв'язок між людьми. Про те, як важливо вміти бачити, що людина потребує допомоги. Про безумовну любов. Про те, як молодих людей ламає тиск суспільства щодо вибору життєвого шляху. Ще раз зауважу, що дуже багато паралелей у "Радіомовчання" та "Завтра, завтра, завтра...". І я вже бачу, як буду обирати між двома цими книгами книгу року? Я прочитала цю книгу за ніч, а такого не траплялося вже років 15.

Після прочитання анотації до цієї книги, я вирішила, що це історія про те, як двоє друзів вирішили записати подкаст. Впринципі, так воно і є, але скільки ж тут багато всього різного! Ось чому я не люблю анотації, й майже завжди орієнтуюся на чужі емоції від читання? Отже, "Радіомовчання" — це роман у типовому стилі Еліс Осман. Він про дружбу, про школу, про батьків, про любов, про навчання, мрії, цілі, творчість, труднощі в житті... Історія не велика, але у ній дуже багато всього, і якщо ви шукаєте книгу, яка легко та швидко прочитається, але залишить теми для обговорення після закінчення — то це сюди? Мені завжди по особливому подобаються історії про підлітків, бо я дуже романтизую цей період в житті, і мені часто буває сумно, що його вже не повернути. Але такі книги оживляють ці відчуття, і я ніби стаю однією з героїнь історії: веселюся, переживаю труднощі, перші закоханості, сварки з друзями та батьками, насичуюся шкільною атмосферою разом з героями на сторінках книги. А ще мені дуже подобається те, що Еліс Осман не поставила кохання в центр свого сюжету. Воно тут безумовно присутнє, але історія торкається інших тем більше, і мені не вистачає цього в сучасних романах про підлітків. Я часто асоціювала себе з головними героями, ситуаціями, в яких вони опинялися та почуттями, що вирували всередині них. Думаю, багато хто з нас відчував тиск стосовно майбутнього у старших класах. Навчання, вибір спеціальності, екзамени. Рішення, які буквально можуть визначити решту життя. Еліс Осман звертає увагу на психологічні аспекти гонки за успішним успіхом у підлітків, і це було боляче й цікаво читати водночас. З мінусів: трошки хромає стиль у авторки, як на мене. Мені подобається ЩО вона пише, трошки дивує те, ЯК вона це робить в деяких моментах. А ще для мене не було ніяких сюрпризів під час читання. Буквально всі твісти були зрозумілі (типу особистість Творця, любовна лінія Творця, особистість Лютневої П'ятниці), але може так і мало бути, й авторка не дуже з цього робила інтригу. Проте було приємно зчитати посилання до героїв коміксів "Коли завмирає серце". Все таки Елад був у компанії Чарлі та Ніка, тому тут було трошки згадок про героїв з цього всесвіту, й було мило ненароком на них натрапити?

Історія Ніка і Чарлі — це для мене максимальний комфортік. Вся ця підліткова тема, школа, друзі, вороги, уроки, сварки з батьками... Я читала з широкою посмішкою на обличчі. Це мій safe place. Тут не обійшлося й без сумного, бо життя воно таке — не завжди райдужне. Але описуючи кожну таку ситуацію, авторка дає нам надію на краще, і за це я її люблю❤️‍? Не вдалося мені викинути з голови кадри з серіалу, і все візуалізовувалося саме ними, але я цьому навіть рада. Тільки зараз я можу сказати, що екранізація дуже крута. Мало того, що вони майже все залишили в серіалі покадрово з коміксів, вони ще й покращили та розширили сюжет. Додали нових персонажів, показали більше їхньої історії, розкрили все те, що залишилося за кадром у коміксах. Загалом мені дуже подобається "османверс". Авторка класно передала підліткову атмосферу, переживання, першу закоханість, проблеми з друзями та в сім'ї. Після першої частини хочеться одразу читати другу, адже історія затягує і її все мало і мало

книги цієї авторки водночас такі прості підліткові і такі дорослі про важливе. тут піднімається тема трансперсон, висвітлюється зворотня сторона слави, панічні атаки, тривожність, реальність онлайн-друзів і перші несміливі кроки до розуміння себе і своїх бажань. "я не боюсь бо я народився для цього" — це буквально основна думка книги. сюжет починається з дівчини, енджел, яка фанатіє від бойс бенду і наважується поїхати до онлайн-подруги в інше місто аби зустріти кумирів. попереду все про що вона мріяла останні роки, тому навіть сварка з батьками і нерозуміння що робити з майбутнім не сильно тривожать її. але все не так ідеально як здавалось, і життя вносить свої корективи. паралельно з історією енджел ми бачимо історію джимі — соліста цього бойс бенду. і саме від нього дізнаємося з чим зіштовхуються відомі люди, як бояться власних фанатів, як боряться з тривожністю і славою. як аутинг впливає на життя. це справді дуже легка і життєва розповідь наповнена любов'ю до музики і щирими нічними розмовами про все навколо. такий у еліс осман стиль: писати легко про важливе. це гарна книга для читання англійською і просто гарний роман без любовної лінії, тут скоріше платонічна любов і люди які зустрілися в дуже правильний час. кожен персонаж тут нетиповий і характерний, тому читати ще цікавіше. тож якщо вам хочеться легкого і атмосферного — вам сюди.

?«Чуваче, я не думаю, що орієнтація може зробити когось поганим спортсменом.» Я не очікувала, що ця історія буде такою затишною, теплою і милою. Читаючи її посмішка вимальовується на вустах, а моментами виникає відчуття, які були в мене, коли вперше моє серце завмерло і я зрозуміла, що закохалась? Історія сором’язливого хлопця Чарлі і регбіста Ніка починається з суміжного уроку, де поєднують учнів різних класів. Ці двоє починають дружити і згодом розуміють, що в них багато спільного, а найголовніше — їх тягне одне до одного. Про Чарлі, вже знають усі у школі, що він гей, а ось про Ніка ніхто і не подумав би, що йому сподобається хлопець, бо він же «видно, що гетеро». Але чи можна серцю наказувати кого кохати? І якщо вам здається, що цей комікс просто про хлопців і якось коротко написано, то ви помиляєтесь. Ця історія жива і багатогранна. Вона піднімає, окрім теми прийняття у суспільстві людей з різною орієнтацією, ще й інші важливі моменти: ✨прийняття себе, яким ти є ?припинення стосунків, якщо в них вам погано ?формування здорових стосунків ??повага до вибору людини ❤️‍?прийняття і підтримка рідними твого вибору Ця історія дуже мила і прекрасна. Я рідко таке читаю, визнаю. Чому? Бо не всі автори вміють подавати цю тему «лагідно», а навпаки, ніби навішують і це відштовхує. Тому я не знала, як буде і з цим коміксом. І я рада, що ця історія подається «лагідно». Обов’язково буду читати продовження і серіал подивлюсь також? І хочу виділити те, що тут авторка проробила величезну роботу над мальовкою і не тільки. Дуже детально і продумано все. А також тут сміливий вчинок авторки, адже вона розказала про те, як наважилась написати цю історію. Тому рекомендую вам також прочитати цей милий і важливий комікс, адже він відкриває справді важливі моменти й дарує тепло.

"Коли завмирає серце" – сильна емоційна драма про любов, втрату та другий шанс на щастя. Захоплює складністю почуттів і викликає співчуття.