Джордж Орвелл
| Роки життя | 25 червня 1903 – 21 січня 1950
|
| Місце народження | Мотіхарі, Бенгальське президентство, Британська Індія
|
| Освіта | Ітонський коледж (грудень 1921), Веллінгтон-коледж і Школа св. Кипріяна (1917)
|
| Мова текстів | англійська |
| Діяльність | журналіст, письменник, поет
|
| Популярні книги |
«Колгосп тварин» (1945), «1984» (1949) |
1.3. Громадянська війна в Іспанії
Біографія Джорджа Орвелла
Період дитинства
Джордж Орвелл, справжнє ім'я якого Ерік Артур Блер, народився 25 червня 1903 року в Мотігари, Бенгалія, Індія. Ерік з раннього віку цікавився літературою і проводив багато часу за читанням, що допомогло йому розвинути власний стиль письма.
Доросле життя
Майбутній письменник навчався у привілейованих школах, зокрема у Веллінгтоні та Ітоні. Після завершення навчання він приєднався до Індійської імперської поліції і служив у Бірмі з 1922 по 1927 рік. Розчарувавшись в імперіалізмі, він вирішив залишити службу і повернутися до Англії, щоб стати письменником.
Громадянська війна в Іспанії
У 1936 році Джордж Орвелл поїхав до Іспанії, щоб взяти участь у громадянській війні на боці республіканців проти франкістів. Був поранений під час боїв. Досвід війни значно вплинув на його політичні погляди і став основою для книги «Данина Каталонії» (1938).
Друга світова війна
Під час Другої світової війни він працював на Бі-бі-сі, де займався пропагандою для британських колоній. Однак, він швидко розчарувався у цій роботі і перейшов до журналістики, співпрацював із різними виданнями. В цей період він написав свої найвідоміші тексти «Колгосп тварин» (1945) і «1984» (1949).
Джордж Орвелл – творчість
Праці
Окрім художніх текстів, Орвелл писав численні есе, статті та огляди, в яких критикував тоталітаризм, соціальну нерівність та імперіалізм. Його праці відзначаються чітким стилем письма і глибоким аналізом суспільних проблем.
Книги
Серед його найвідоміших книг: «Колгосп тварин» (1945), сатирична повість про сталінізм та «1984» (1949), антиутопічний роман, який описує суспільство під тоталітарним режимом.
Есе
Джордж Орвелл також писав численні есе на різні теми, зокрема і про політику, культуру та мову. Його есе «Політика і англійська мова» (1946) стало класикою літературної критики, де він аналізує зловживання мовою у політичних цілях.
Ось ще декілька відомих есе Орвелла:
- 1940 рік – «Тижневики для хлопчиків»
- 1941 рік – «Англія, твоя Англія»
- 1944 рік – «Розіграш і міс Бландіш»
- 1946 рік – «Політика голоду»
- 1947 рік – «До європейської єдності»
Творчі здобутки
Орвелл зробив значний вплив на літературу та політичну думку 20-го століття. Його тексти продовжують вивчати та цитувати, а його ідеї про тоталітаризм і свободу залишаються актуальними до сьогодні.
Кращі книги Орвелла
Книжки Орвелла видають та перекладають різними мовами. Ось декілька найбільш популярних видань:
- «Колгосп тварин» (1945)
- «1984» (1949)
- «Данина Каталонії» (1938)
- «Дорога до Віґану П'єр» (1937)
Більше книжок автора мовою оригіналу та в перекладі обирайте на цій сторінці нашого сайту.
Дж. Орвелл – цікаві факти
- Справжнє ім'я Орвелла – Ерік Артур Блер.
- Він служив у поліції в Бірмі, але залишив службу через розчарування в імперіалізмі.
- У громадянській війні в Іспанії був важко поранений.
- Його твори були заборонені в Радянському Союзі через критику тоталітаризму.
Відомі цитати
«У часи всесвітньої брехні казати правду – це революційний акт.»
«Війна – це мир. Свобода – це рабство. Невігластво – це сила.»
Ілюстрації в графічному романі вражають своєю виразністю та емоційною наповненість, і вони дійсно доповнюють наратив. Кожен кадр відображає атмосферу тоталітарного режиму, підкреслюючи гнітючу природу суспільства Океанії. Художники вдало передають відчуття безвиході, страху і контролю, що робить читання не тільки захопливим, а й глибоко зворушливим.
Створення графічного роману дозволяє читачеві по-новому сприймати знайомі теми, такі як нагляд, маніпуляція інформацією і втрата особистої свободи. Адаптація зберігає ключові елементи сюжету і ідей, але візуальна інтерпретація надає новий вимір, роблячи його ще більш доступним для сучасної аудиторії.
Завдяки цьому графічному роману, як новим, так і досвідченим читачам, надається чудова можливість переосмислити важливість і актуальність Орвеллівського послання в нашій сучасності. «1984» у вигляді графічного роману не лише захоплює, але й спонукає до глибоких роздумів, і я без вагань рекомендую його усім, хто цінує якісну літературу й ілюстрації. Це справжній шедевр, який варто прочитати!
не маю звички перечитувати, але цю, все ж таки планую, щоб поглянути на неї під кутом тодішнього досвіду і контексту.
Вперше я прочитала "1984" ще пів року тому. І ось зараз, після стільки часу, я ви рішила написати відгук та перечитати трохи. 🤔
Взагалі я, звичайно ж за те, щоб перепрочитувати книги заново, тому що ми змінюємося, змінюється наш світогляд, і все здається вже зовсім іншим, начебто ту ж книгу читає вже зовсім інша людина ☝️
Тому мене здивувала книга "1984". Я пам'ятаю що спочатку це була типу як антиутопія, але я не можу зрозуміти чому, адже чим більше читала цю книгу, тим більше розуміла, що від антиутопії тут зовсім мало, книга більше схожа на чи не документальну 🤯
Так, ось так буває, коли книга задумана як сатира або пародія, а в результаті виявляється дуже навіть реальною, і тоді прямо аж волосся дибки встає, тому що розумієш, що такого не повинно бути 🤯
І ось, незважаючи на те, що час СРСР дуже романтизується і ставиться мало не в приклад, так чи інакше там було дуже багато мінусів, і мені навіть шкода, що не всі ці мінуси описані в книзі "1984". що описані мені дуже навіть вистачило 😢.Та незважаючи на всю навмисну ідеалізацію СРСР там було дуже багато гидоти, яка так і описана в цій книзі. Все теж стукацтво, яке заохочувалося, вся та ж пропаганда, яка лилася з усіх щілин, за тобою ще й стежили оточуючі, щоб ти цю пропаганду все-таки сприймав, і не дай боже ти від неї відійдеш, ти станеш "ворогом партії" і тоді тобі зовсім не жити.
Це все дійсно було в СРСР, хоча це певним чином ховається, але зараз це все одно все вилізло назад, і нічого хорошого в цьому немає тому, що це жахливо. У книзі сусід головного героя практично з гордістю говорить, що його діти займаються стукотом доносами. Але, згадуючи той же СРСР, там у людей просто не було вибору!
Цей пункт, до речі, теж, розглядався у книзі "1984" і це насправді страшно, коли тебе можуть стерти з історії з життя просто тому, що ти був невгодний зі своїми поглядами. Це тільки так кажуть, що типу опозиція є і вона має бути і це нормально, що ми всі думаємо по-різному. Ні. Нічого подібного. Будь-яка різниця в думках із партією та владою виходитиме тобі боком(
Книга показує, що може статися, коли влада стає надмірною і неконтрольованою. Це потужне попередження про небезпеки тоталітаризму та втрату особистої свободи. Та її теми залишаються надзвичайно актуальними і сьогодні.
Герої книги дуже реалістичні і викликають співчуття. Орвелл майстерно створює похмуру і пригнічуючу атмосферу, яка робить світ книги надзвичайно реалістичним.
Загалом, "Колгосп тварин" - це сильний і важливий твір, який, на мою думку, варто прочитати кожному.
Мені подобався Сніжок і його правління дуже сильно, мабуть, тому його і відразу викинули з вітки правління. Ще мені сподобалося те, що найрозумнішими тваринами, являлися свині.
Пропаганда чудово описана в цих правилах, як і обман. Що спочатку були певні правила, але під ситуацію їх трішки редагували, а через те, що влада мала вплив, то ніхто не міг посперечатися із цими твердженнями. Ще мені сподобався запал коня Боксера і його неймовірне прагнення до роботи. Жаль, що його відвезли на скотобійню замість лікарні, він був справді працьовитий.
Останнє речення книги ідеально підбиває головне враження від неї та думку, яку ми, читачі, мали залишити після читання. Коли говорилося, що вже складно відрізнити де людина, а де свиня.
Захопливого читання!
Тоді мені сподобалось, але я мало що запамʼятала і зрозуміла. Сподобалось більше стилем автора. Читається плавно, спокійно. Атмосфера в міру похмура. Емоції присутні, але вони не вибухові, все ніби накрите пеленою присутності Старшого Брата.
Вдруге я прочитала «1984» вже подорослішавши, сформувавши певні погляди на життя, політику, особисті стосунки між людьми. І цього разу поміж гарною оповіддю я вже змогла розгледіти сенси.
Роман описує наслідки тоталітарного режиму. Людина втрачає свою особистість. Право вибору - лише ілюзія. За людьми постійно стежать, а поліція думок знищує тих, хто може становити загрозу для режиму. В цих умовах навіть кохання заборонено. А також існує заборона на книжки.
Певно, для книголюбів, це по-своєму болюча точка. Адже ми насолоджуємося читанням, пізнаємо себе і світ через книги. Як би нам жилося, якби відібрати улюблене хоббі?
Головний герой роману має певні сумніви в системі влади і свої думки він описує в щоденнику. Що врешті дуже небезпечно, адже він залишає докази проти себе.
Далі спойлерити не буду. Тим хто не читав - рекомендую самостійно дізнатись як же закінчиться історія.
Але скажу, які висновки виділила я для себе.
• Виховуйте в собі критичне мислення і займайтесь самоосвітою.
Це надзвичайно важливо для людини у будь-які часи у будь-якій країні. Та особливо зараз, у вік інформації, коли так легко піддатись зовнішньому впливу, ми маємо виховувати в собі ці якості і самостійно вміти відрізнити правду і обман, аби не опинитись в ситуації, коли власні думки нам не належатимуть.
