Дженнетт Мaккерді

Нові відгуки

📝«З любов‘ю, мама (точніше, ДЕБ, бо я більше не твоя мати). P.S. Скинь грошей на новий холодильник, наш зламався». 🖋 Цього року читаю досить багато мемуарів, але ці поки вразили найбільше. Прості, динамічні, сучасні, гострі… і дуже болючі. Історію свого життя розповідає Дженнет МакКерді — зірка нікелодіонівських серіалів «АйКарлі» та «Сем і Кет». Серіали ці в дитинстві я бачила краєм ока і більше знайома з їхніми акторами з мемів. Але якісні й круті мемуари не вимагають попереднього знайомства з їхніми авторами — і ці саме такі. Чим же саме ці мемуари круті? Великою мірою — унікальним досвідом, точніше, навіть кількома унікальними досвідами та їхньою комбінацією. Найбільший, звісно, — це доля дітей-акторів двохтисячних, та й загалом дорослішання всесвітньо відомих дітей. Ми раз за разом бачили, що дуже часто ця кар’єра наче ламає людей: Маколей Калкін, Майлі Сайрус, з нещодавніх — ДжоДжо Сіва. Дженнет пропонує нам унікальний погляд із середини — у її випадку обтяжений додатковими обставинами: вона ніколи не хотіла бути акторкою, це була мрія її матері. До того ж матір її, м’яко кажучи, була не в порядку ментально. Додайте сюди токсичне робоче середовище Нікелодеона тих років, бідність, розлад харчової поведінки, рак, мормонізм — і приправте глибокою саморефлексією та гострою іронією авторки. На виході отримуємо легку в прочитанні й важку за змістом історію. Сам факт того, що ці мемуари побачили світ, є щасливим кінцем. Адже Дженнет МакКерді змогла витягти себе з купи лайна, яке підкинула їй доля, і пропрацювати його настільки, що була готова поділитися своїми спогадами зі світом. Це хоробро, змістовно і дуже важливо. 👀 Вайби й асоціації: Porter Robinson «SMILE :D»

Анонім

Важка, травматична розповідь про бажання батьків реалізувати через дітей свої невикористані можливості, прагнення, бажання. Не дивлячись на достатньо психологічно сильний вплив, читається дуже легко, так невимушено, з чорним гумором. Обожнюю коротенькі розділи. Хоча не дивлячись на легкість написання, я проживала цей моральний тягар разом з головною героїнею, прямо відчувала тиск і важкість існування і проживання не свого життя, відсутність здорового дитинства. Тема безумовно важлива, добре, що про таке почали говорити, писати, нести в маси. Назва книжки відповідає моїй першій же думці про неї «трешак»😂. Наче і смішно, а наче ні.

Анонім

Мамина "любов", або жахливо-прекрасна книга Попри шокуючу назву ця історія є яскравим прикладом, як НЕ СЛІД: ▫️змушувати своїх дітей здійснювати нереалізовані мрії батьків ▫️бути безпосередньою причиною виникнення синдрому навченої безпорадності ▫️постійно мати на озброєнні запас всіляких маніпулятивних вчинків, що змушують буквально поклонятися старшим ▫️не давати можливості дітям вчасно сепаруватися від дорослих і мати змогу жити своїм власним життям Це гірка і болюча історія, на жаль, реальна про зірку серіалів, згодом режисерку та співачку, яка потерпає від надмірної уваги і любові матері Як наслідок здовбуває, окрім слави і визнання, купу хвороб і залежностей: анорексія, булімія, алкоголізм, нездорові стосунки з чоловіками, яких всіляко намагається виправдати і врятувати Все це лише вершина айсберга, оскільки, страшно уявити, всередині самої Дженнетт вирував шквал емоцій і душевних травм Тому й вважаю, що "прекрасність" цієї книги саме в тому, що головна героїня мала сміливість розказати про свій шлях назагал і цим самим застерегти занадто охочих від цілковитої втрати себе Це стосується не тільки стосунків у родині, а й галузі кіноіндустрії, де безліч своїх особливостей професії А ще мені ця історія дуже нагадувала "Скляний замок" з пришелепкуватими батьками і дивними подорожами І, до слова, як це жахливо не звучить, але таки добре, що ЇЇ мама померла

Анонім

Сортування:

Додати до кошика

8.9 / 10

Я рада, що моя мама померла

Дженнетт Мaккерді

450 грн

Кешбек 5%

В наявності

Нові відгуки

Бестселери

Я рада, що моя мама померла

Залишайтеся з Readeat