Дженніфер Раян

«Кухонний фронт» – це, насамперед, книга про жіночу дружбу, взаємодопомогу і, звичайно, про кулінарію. Здавалося б, що може об’єднати чотири жінки з абсолютними різними життями. Одрі – вдова з трьома синами, яка загрузла у боргах. Гвендолін – дружина власника Фенлі-голу. Нелл – сирота, яка працює у багатому маєтку кухонною служницею. Зелда – професійний кухар з Лондона. А насправді їх об’єднує любов до кулінарії та умови, в яких вони живуть, - період Другої світової війни, що накладає на них свій відбиток. Через німецьку блокаду у Великій Британії відчутна нестача продуктів харчування. У зв’язку з цим вводиться талонна система: в одні руки обмежена кількість харчів. Людям набридло щодня їсти те саме. З цієї причини влада Великої Британії вирішує організувати на радіо передачу «Кухонний фронт», яка допомагала б виживати в умовах продуктового дефіциту. Конкурс на ведучу цієї програми і звів чотирьох жінок. Спочатку конкурентки, а потім кращі подруги, – кожна з головних героїнь пройшла власний шлях змін. Мені сподобалось як авторка розкрила персонажок. Вона обрала жінок з різними характерами, життєвим досвідом, різними цілями і майстерно описала їх еволюцію як особистостей, як стали кращої версією самих себе. Одрі із занедбаної жінки, поглинутої домашніми турботами і намаганням вижити, знову повернулася до себе юної – повної сил і енергії. Вона зуміла побороти втрату кохання свого життя. Гвендолін знайшла в собі сили протистояти впливовому чоловіку, який відверто знущався з неї. Куди і поділись її зверхність та маніакальне прагнення успіху, тепер вона радо комуні кує із різними людьми на рівних. Нелл була сірою мишкою, вона боялась зайвий раз щось сказати, вважала, що все життя проведе на кухні і навіть це для неї було успіхом. Адже вона була сиротою, для якої нічого хорошого у житті не передбачалося. Участь у конкурсі, смерть місіс Квінс та закоханість стали для Нелл поштовхом для змін. Вона вирішила жити: ризикувати, виходити за межі звичного повсякдення і ставити на кін усе. Ризик для кухонної служниці був цілковито виправданий – вона отримала відповідну винагороду. Зелда переїхала з Лондона, будучи безробітною покинутою вагітною жінкою. Вона жорстка і прямолінійна, бо таким зробило її важке життя із самого дитинства. Зелда перш за все хотіла бути шеф-кухарем, а не матір’ю. Але обставини змінились – вона переосмислила пріоритети і зуміла їх поєднати. Жінки можуть все! Саме це авторка показала у «Кухонному фронті». Всі героїні зуміли вирватись зі своєї безодні і досягти успіху без чоловічої допомоги у період війни. Я очікувала більше опису саме військових подій у книжці. Так, тут зображено важке життя людей та їхню смерть, страх від постійних бомбардувань та сигналів повітряної тривоги, необхідність носити із собою протигази у випадку хімічної атаки,... Але все це було якось ненав’язливо. Складається враження ніби героїнь обмежили рамками, помістили у специфічні умови суспільства для того, щоб розповісти їхні історії. Якби не події в Україні, з якими постійно проводила паралелі, то навіть не звернула б увагу, що у них війна. Кулінарна частина книга просто неймовірна. Одразу видно, що авторка детально дослідила харчування в період Другої світової війни у Великій Британії. Всі описи страв здійснено максимально професійно, а приємний бонус це рецепти всіх ключових страв, які згадувалися в книжці. Рекомендую всім, хто має бажання надихнутися сильним жіночим духом, зануритись в атмосферу смачних страв та просто приємно провести час.

Анонім

Були завищені очікування, думала, це буде дійсно про історію передачі "Кухонний фронт", можливо, про дружину Оруелла, яка займалась організацією. Але це більш-менш рівний "жіночий" роман (дружба, кохання, заздрість, упередження, сестринство тощо) і купа детальних рецептів (з історичного погляду цікаво, але дуже нудно було читати і переривали розповідь, збивали темп). Але якщо нічого не чекати, то читати можна, а якщо нічого не знати про той період, отримаєш якісь нові знання (наприклад, мене дуже бісило, що харчування все ще розглядалось як ритуал з кількома обов'язковими стравами і десертом, навіть якщо готувати їх немає з чого)

Анонім

Навколо назви цієї книги зламалось немало списів в книжкових чатах. Мовляв, ну який кухонний фронт?! Фронт може бути лише один і він на передку. Сховайте списи. По-перше, це назва кулінарної радіопередачі. По-друге, дії відбуваються під час Другої світової. По-третє, аж у Великій Британії. І от би здавалось, війна, блокада, голод... А книга дуже світла, затишна, комфортна. Про війну тут нагадує лише смерть чоловіка однієї з героїнь, що сталась до початку історії, постравматичний розлад її молодшого сина та військовополонений італієць, що так сподобався іншій героїні. А ще, історія дуже феміністична. В нас є вдова, що сама тягне трьох дітей і закладну по дому. І багатійка, що потерпає від чоловіка аб'юзера. Є шеф-кухарка, яка хоче довести, що вона не гірше своїх колег-чоловіків. Є забита служниця, яка мріє просто мати голос, який щось важить. А ще є кулінарний конкурс, який, здається, розв'яже їх проблеми. Але виграє лише одна. ❓Як думаєте, хто? І хоч в конкурсі виграє одна, в житті авторка зробила переможницями кожну з них. Трохи занадто солодкий фінал. Але може, це саме те, що нам зараз потрібно? ----- Ну і, авжеж, буде дуже смачно. Опис страв, смаків, додані рецепти додають цій книзі ще декілька зірочок.

Анонім