Loading...
Анна
Анна
Котик
17.12.2024
Новий відгук
Сьогодні тематичний ромком здорового підлітка.
Вже роки два тому @ranokcomua випускали милий моєму серцю янг едалт ромком #ТакЧиІнакше, тому я не вагаючись взяла й цей. Й проковтнула 300 сторінок за день 😁
Я просто не могла відірватись.
Отже, канун Різдва, головна героїня, що працює в книжковій крамниці і мріє мати когось, з ким можна поцілуватись під омелою.
Авжеж на горизонті з'являється аж два хлопці. Елегантний, ідеальний, уважний британець і next door boy, трохи прищавий однокласник, помішаний на спорті і тупих підліткових веселощах.
Кого ж обрати?
Все це на фоні батьків помішаних на Різдві, покупок подарунків в торгових центрах, різдвяних пісень, сусідського фестивалю печива, родинної ялинкової ферми й волонтерства в лікарні.
Ідеальний коктейль.
Мило, наївно, в міру солодко.
Глибини очікувати не варто, але невже хтось від подібних книг її очікує?
Суцільне задоволення!
05.12.2024
Новий відгук
Тут нарешті головна героїня стає таким сяким лікарем.

Таким, що в другій частині її навіть запросять лікувати принцесу Шарлотту Вельську!

Вільна інтерпретація справжніх історичних подій - це моя слабкість. Тому те, як авторка повелась з божевіллям короля Георга і смертю принцеси Шарлотти, додало мені особливого задоволення від сюжету.

Ну й останнє, тут є фентезійна складова. А саме винахід еліксира безсмертя. Як він буде впливати на долі героїв не розповім, але все буде в межах логічної побудови сюжету.
Мені сподобалось!
Новий відгук
Прочитала цю дилогію майже місяць тому і досі не могла зібратись з думками, щоб розповісти про неї.

В неї незвичний сюжет, феміністичні мотиви й дуже легка мова.

Я не поставила їй 5 зірочок, бо це якоюсь мірою янг-едалт, з притаманним йому спрощеннями проблем героїв. Але це єдине, до чого я могла прискіпливо поставитись, тому тверда 4ка.

Отже, що в нас є?

Шотландія початку 19 сторіччя, чітка роль жінки в суспільстві: вразлива квіточка, насолода для очей, прикрашення балів й гарна дружина.

Головна героїня, хоч і має стерпного нареченого (друга дитинства), але мріє стати лікаркою. Тим більш хірургинею. Дістати такий фах жінці в ті часи неможливо. Тому вона перевдягається чоловіком й реєструється на навчальний курс з хірургії в анатомічному театрі.

Головний герой тут простий парубок без особливих мрій та мети, який працює викрадачем трупів з могил. А як інакше вчитись майбутнім хірургам?

З часом героїню, на жаль, викривають й навчання для неї закінчується. Але мала зацікавленість нею батьків і вільні гроші дозволяють їй відкрити приватний анатомічний театр у власному підвалі.
Де ви ще таке читали?)
Новий відгук
Наскільки важко було читати #КістяніГодинники настільки ж легко й цікаво зайшла мені #ДімНаЗбіччі.

Структура оповіді схожа: 5 окремих оповідей впродовж років, які дарують повноцінну історію.

Але в "Домі на Збіччі" одразу більш чітко зрозуміла ідея. Бо в спробі з "Кістяними годинниками" я просто втрачала нитку сюжету.

От же в нас, таємничий будинок, що виникає раз на 9 років і не менш загадкові власники, що, здається живляться душами людей.

Перші частини зосереджуються лише на химерних способах заманити жертву в будинок, а далі паралельно цьому розкривається історія її власників.

Головна інтрига в тому, чи зможе хтось перемогти цих "упирів".
Фінал трохи відкритий і може натякає на продовження долі героїв в інших книгах автора.

Дуже химерно, трохи моторошно, неймовірно захопливо.
Майже точно можна читати без Кістяних годинників, але в ідеалі після, бо деякі герої звідти відіграють суттєву роль й тут. Але якщо не читали, то все одно отримаєте те саме задоволення від почитання 🥰
Новий відгук
Цікаво, що я підійшла до цієї книги з нульовими очікуваннями. І може тому лишилась абсолютно задоволеною.
Навіть не зважала, що фінал у Вавилоні мені суттєво зіпсував враження від абсолютно чарівної історії.
Про фінал Жовтоликої я теж зустрічала невдоволені відгуки, але тут я вже була підготовлена.
З Ребеккою Кван фінал не так важливий, бо вона частіше зосереджується на самій історії, показує чи то культурний шовінізм імперій (у Вавилоні), чи то місцями жорстоку внутрішню кухню видавничої сфери і, в кожній книзі, проблеми расової самоідентифікації.
Чи може біла авторка писати від імені не білого персонажа? Чи може вона розповідати історію, що належить не її народові? Чи можуть не білі автори писати про те, що захочуть чи видавці чекають від них лише історій, які расово урізноманітнять видавничий портфель?
По анотації ви можете очікувати може навіть й трилер, але це жорстка життєва сатира на світ письменників й видавців, знаменитих людей та інтернет тролів. Тема інтернет переслідувань в цій історії створює атмосферу тривожності, відповідає за саспенс, наповнює передчуттям можливості жахливого фіналу. Невідповідність очікуванням може зіпсувати загальне враження.
Але просто насолодіться тим, як гарно пише авторка. Як міцно тримає сюжет купи, як жахає читача самим процесом написання й редагування чужого твору.

А потім спробуйте для себе зробити вправу, про яку розповідає головна героїня: який би фінал зробив для вас цю історію краще? Як би ви її закінчили?
13
14
Нова книжкова шафа має трохи місця для нових книжечок