
Залишайтеся з Readeat
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях

Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях


Чарльз (або Чарлз) Джон Гаффем Дікенс – англійський письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи, відомий політичний агітатор.
Деякі критики називали Дікенса майстром прози та хвалили за численних унікальних персонажів і яскраве зображення суспільства, інші ж звинувачували його в надмірній сентиментальності, незвичайних подіях і гротескних образах.
Багато з романів Дікенса вперше з'явилися як популярні на той час періодичні видання, крім того, Дікенс часто писав твори частинами, що задавало їм певний ритм, в якому сюжет був розбитий на частково незалежні епізоди, із розв'язкою на початку кожної нової частини.
Дікенс любив стиль готичних романів XVIII ст., хоча вони вже стали мішенню для пародій.


Це перша книга Чарльз Діккенс, з якою я нещодавно познайомилася. Місцями читати було цікаво, але іноді я ледь не засинала… Не знаю чому, але все ж перечитувати цей роман я б не стала — він мене не зачепив. Так, сама ідея дуже вдала: показати, як важко може довестися дитині, яка потрапила до рук злодіїв і шахраїв, як швидко вона може перетворитися на безвольну пішку в їхньому колі і як важко, майже неможливо, самостійно вибратися з цього болота на поверхню, залишившись чистою душею. Але сюжет, на мій погляд, надто розтягнутий! Епізоди із Сайксом, у яких він скоїв убивство та згодом став переслідуваним уявним привидом власної жертви, мабуть, можна назвати найяскравішими й найнапруженішими. Олівера показали надто ангельським, ідеально бездоганним у своїй поведінці та думках, і в це досить важко повірити, особливо коли йдеться про дитину віком 9–12 років. Крім того, для мене стало несподіванкою відкрити, що в цьому романі містер Діккенс заховав невелику частинку детективного жанру! Підіб’ємо підсумки. «Олівера Твіста» прочитати можна, але чи потрібно? Напевно, так — хоча б для загального розвитку.

Ця книга залишила після себе дуже теплі й водночас сумні враження. Історія Олівера змушує переживати за нього з перших сторінок. Незважаючи на всі випробування, які випали на його долю, він залишається щирим, добрим і людяним. Саме це найбільше мене вразило. Чарльз Діккенс чудово передає атмосферу тогочасного Лондона та показує життя людей без прикрас. Під час читання неможливо залишитися байдужим до несправедливості, з якою стикаються герої. Водночас у книзі є місце для надії, дружби й віри в те, що добро все ж може перемогти. Мені сподобалося, як автор розкрив характери персонажів і поступово розвивав сюжет. Хоча деякі розділи здалися трохи повільними, загальне враження від книги залишилося дуже позитивним. Це класичний роман, який варто прочитати хоча б раз у житті. Він не лише розважає, а й змушує замислитися над цінністю співчуття, чесності та людської гідності.

Коли я вирішила прочитати "Повість про двоє міст", то прагнула не просто прочитати класику, а відчути, чому Чарльз Діккенс був справжньою літературною зіркою свого часу. І дуже швидко зрозуміла: роман сповнений життя й емоцій, зовсім не нагадує "закам’янілий" твір, який читають лише за шкільною програмою. Це динамічна, гостра, зворушлива історія, де майстерність автора відчувається в кожному рядку — від тонкого гумору до глибоких описів і живих, неповторних персонажів. Так, тут і соціальна критика, і історичні переплетіння. Хоча серед творів Діккенса найбільше люблю Холодний дім і Девіда Копперфілда, саме Повість про двоє міст має найпотужнішу й найгармонійнішу сюжетну лінію. Коли доходиш до завершення, відчуваєш ту особливу насолоду, яку дарує добре вибудувана історія: усе сплітається в єдине ціле, кожна таємниця має пояснення, а закінчення залишає після себе світлий сум і красу.

Діккенс показує, як у найтемніші часи люди все одно можуть залишатися людяними, кохати й жертвувати заради інших. Історія Лондона і Парижа переплітається так природно, що відчуваєш себе свідком тих подій. Вражає, як автор передає емоції героїв — від страху й розпачу до надії.

«Різдвяна пісня у прозі» — неймовірно чарівна різдвяна історія про скнару Ебенезера Скруджа, який все ж розтоплює лід на своєму серці за допомогою Духів Колишнього, Нинішнього і Прийдешнього Різдва ❄️? Історія дійсно чіпляє, навіть сам при прочитанні починаєш переосмислювати своє життя, свої вчинки, свої вдалі й невдалі рішення. Мабуть, тому за весь період існування цього твору було зроблено стільки різних екранізацій та адаптацій (фільми, повноцінні й короткометражні мультфільми) - не злічити. Мастхев на книжковій поличці для любителів класичної літератури, адже Чарльз Діккенс — майстер слова, геній своєї епохи.

Коли тебе просять назвати різдвяну книжку, найперше, що приходить у голову, це саме Різдвяна історія Діккенса. Це - безсмертна історія, що пустила пагони у кіно, театр, літературу та суспільні традиції святкування Різдва. Тут є все, що хочеш від такої історії: сніжна зима, свято і, звісно ж, різдвяне диво. Адже ніяк, окрім як дивом, перетворення Скруджа не назвеш. Але в Різдво можна повірити і в старого скнару, що за ніч стає найдобрішим та найщедрішим в Лондоні чоловіком) Тепла і затишна історія, яка нагадує про головну суть Різдва - це свято, що треба проводити в родинному колі, з думкою про ближнього свого. Безсумнівно мастрід для кожного)

Збираю всю серії, дуже гарні книги.

З "Різдвяною піснею" Дікенса, гадаю, знайомі усі. Вона чи не найперша приходить на думку, коли згадують Різдвяні історії ?. Екранізацій, адаптацій і ретелінгів у неї безліч. Видання від Нашої Ідеї одне із них і ця графічна адаптація просто шикарна! Сюжет давно усім знайомий. Усі й усе навколо в очікуванні Різдва: радісні усмішки на обличчях перехожих, святкові прикраси на вулицях і в домівках ?☃️?, "Зі святом!" і "Щасливого Різдва!" лунає звідусіль. Усі щасливі в передчутті, адже це "Свято доброти, милосердя, благодійності й радості! День, коли кожен відкриває своє серце!". Лиш один Ебенізер Скрудж ? залишається серйозним, набурмосеним, непривітним — його обурює всезагальна радість і святковий настрій. "Скнара, відлюдник, лиходій… Ось який, той осоружний Скрудж!". Йому геть незнайомі людяність, доброчинність, співчуття і милосердя. Та ніч перед Різдвом — час див. На Святвечір Скруджа відвідують три духи. Перший з них показує чоловіку, яким він був, що любив, що втратив і від чого відмовився колись. Другий дух - те, чого свідомо чи несвідомо позбавляє себе зараз, відгородившись від родичів і знайомих непроникним муром самотності й злостивості. А останній, дух майбутнього Різдва, показує, які це все матиме наслідки, якщо і далі так триватиме. "Різдвяна пісня" є чудовою демонстрацією магії Різдва, сили любові й доброти, що може й найбільшого скептика і злюку зробити терплячим, співчутливим та доброзичливим до тих, хто поруч, тим самим змінивши і його долю, і долі оточуючих на краще. Графічна адаптація твору Чарльза Дікенса від Нашої Ідеї просто неймовірна. По-перше, вона лаконічна, але влучна й чуттєва, чудова для віку 10+. А ще вона надзвичайно гарна! ? Великий формат і глянцеві сторінки з детальним, ніжним, промовистим і барвистим малюнком в ідеально підібраних пастельних тонах. Він створює справді казкову, святкову атмосферу. А ще тут є кілька додаткових сторінок "для допитливих": з інформацією про автора, запитаннями й завданнями по даному твору і по інших творах класичної британської літератури, і, звісно ж, відповіді на них. Це справжня Різдвяна казка, сповнена магії! ❄️