Бернардін Еварісто яскраво й живо пише про сучасну Британію, яку рідко показують, кидаючи виклик усталеним уявленням і водночас даючи нам зазирнути в її минуле, теперішнє й майбутнє. Вона робить це через безшовну феміністичну оповідь, що вільно рухається вперед і назад у часі, з нетрадиційною структурою, поетичною прозою та свідомим ігноруванням звичних правил пунктуації. Авторка представляє широкий і різноманітний спектр голосів темношкірих жінок — усі вони виразні та неповторні, походять із різних середовищ, віку, коріння, соціальних класів, мають різні професії, родини, живуть у різних частинах країни та представляють сексуальність у всіх її проявах. Роман говорить про расу, про життя й виживання в культурі, де домінує біле населення, та про наслідки й виклики цього існування; про широкий спектр поглядів на те, що означає бути «чорною», і про питання ідентичності. Для мене це було глибоко зворушливе, надзвичайно красиво написане — чутливе, співчутливе, дуже людяне та винахідливе у своєму зображенні й фокусі на жінках, з їхніми очевидними й не завжди помітними зв’язками між собою. Блискучий роман, який повністю заслуговує на всі відзнаки, що отримує.

Це роман про право бути собою, навіть якщо ти не вписуєшся ні в чиї рамки. Про те, як ми всі пов’язані значно глибше, ніж здається. І про те, що кожен голос заслуговує бути почутим.

Дівчина, жінка, інакша — це потужна, відверта й щира мозаїка жіночих історій. Книга показує життя чорних жінок у різні часи та обставини: їхні радощі, втрати, боротьбу і маленькі перемоги. Тут немає ідеальних героїнь — є реальні, складні, інколи суперечливі, але завжди живі. Після прочитання залишається відчуття, що ти стала трохи більш чутливою до чужих історій і водночас сильнішою у власній. Часом було складно читати, але загалом я задоволена, бо ця книга – набагато більше, ніж просто чергова історія.

Ця книга справжній ковток свіжого повітря. Через переплетені історії восьми жінок різного віку, кольору шкіри та походження Бернардін Еварісто розкриває багатогранність жіночого досвіду і силу ідентичності. Стиль написання несподіваний і поетичний, що робить читання одночасно легким і глибоким. Героїні живі, справжні, з усіма своїми болями, радощами і викликами. Ця книга про пошук себе і про те, як важливо чути один одного. Рекомендую тим, хто хоче побачити світ крізь різні жіночі погляди і зрозуміти, що значить бути «інакшою».

Цей роман — справжній вибух емоцій і голосів. «Дівчина, жінка, інакша» розповідає історії восьми жінок, які, хоч і різні за походженням і досвідом, об’єднані силою жіночої самосвідомості та прагненням до свободи. Бернардін Еварісто майстерно грає зі стилем, змішуючи поезію і прозу, створюючи унікальний наратив, що підштовхує читача замислитися про ідентичність, расу і гендер.

Дівчина, жінка, інакша - це глибока і багатоголоса книга про жіночий досвід, ідентичність і пошук себе. Кожна історія розповідає про окреме життя, але всі вони переплітаються між собою. Тут є і ніжність, і гнів, і сила. Особливо сподобалась сміливість, із якою авторка говорить про расу, гендер і любов у всіх її проявах. Це не проста, але дуже чесна й потрібна книга. Раджу тим, хто цінує сучасну літературу з голосом.

«Дівчина, жінка, інакша» - це особлива книга, яку я буду зберігати, перечитувати і рекомендувати впродовж наступних років. Чудово написана, часом лірична та емоційна, ця книга описує частини досвіду темношкірих англійок різних поколінь, і кожна з них відчувається справжньою та автентичною. Ознайомлення з досвідом цих жінок змусило замислитися над минулим, теперішнім і майбутнім темношкірих людей ❤️‍? Унікальність цих історій варіювалася від історій про кохання, дослідження, пошук своєї квір-ідентичності, гендер, дружбу, материнство, домашнє насильство, психічні захворювання до рівності. Здивувалася, як Еварісто вдалося вмістити стільки добре прописаних історій та персонажів на 400 сторінках книги. Це чітко показує, наскільки майстерно авторка володіє своєю справою, і я з нетерпінням чекаю на нові книжки від неї ? Я розумію, чому деяким може не сподобатися стиль написання, враховуючи, що він відрізняється від більшості книг, які є на ринку. Хоча мені знадобилося трохи часу, щоб звикнути до нього, я помітила, що це дозволило мені відчути розповідь більш достовірно Ця книга є унікальною та оригінальною, не схожою на все, що я коли-небудь читала. Це захоплююча , своєчасна і відкриваюча очі книга. Рекомендую!?

Чи подобаються вам книги, які не просто розповідають історію, а змушують її прожити? Ті, що зачіпають безліч різноманітних тем, але при цьому залишаються напрочуд цілісними? ? Так? У мене для вас дещо особливе! «Дівчина, жінка, інакша» схожа на справжню мозаїку голосів, історій та досвідів жінок (і не тільки). Героїні тут мають різний вік, колір шкіри, сексуальну орієнтацію, соціальний статус, але всі вони такі живі та справжні. Тому я розумію чому авторка стала лавреаткою Букера, вартує прочитання. Окремий респект, принаймні від мене, стилю: у книзі немає класичних розділів та мінімум розділових знаків. Спочатку це дивує, але потім читання перетворюється на ритмічний потік думок. Історія ллється без пауз, немов розмова десь на кухні за келихом вина або кавою. Теми й думки, що змінюють одна одну без перепочинку. Така собі літературна імпровізація Чому варто читати? ✨ історії жінок, про них самих, їхню силу, боротьбу, пошук себе ✨ Лондон у всій красі та незвабливості ✨ болючі теми з любов'ю та гумором водночас ✨ соціальні контрасти Деякі моменти книги змушували мене зупинитися, щоб переварити прочитане і не вибухнути "праведним гнівом", а деякі – хотілося перечитати знову, глибоко відчути їх, порефлексувати... Я вражена цією книгою, голосами, які в ній звучать і раджу з нею познайомитись, а для себе роблю висновок, що ще повернусь до неї згодом.