
Залишайтеся з Readeat
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях

Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях



10/10 Готель - надіюсь ви зрозуміли з назви, про що цей твір, і якщо когось не зацікавить тема готельного бізнесу, то мене вона просто затягнула повністю. Це одна з найцікавіших і найспокійніших книг, які я читала. Тут, з однієї сторони, загадки та драми на кожному кроці, проте з іншої - вони настільки гармонійно та легко подані, що сприймаються як належне. Тут є усе: цікавий сюжет, любовна лінія, кримінал, справедливість, другий шанс. І найголовніше, що після прочитання першої третини книги я припустила як закінчиться книга, точніше як би я хотіла, щоб вона закінчилась і я вгадала) Коли знову захочу почитати щось цікаве та легеньке - обов’язково повернусь до цієї книги.

Мені, як людині повʼязаній з медициною, сподобалося. Для людей без медичної освіти також буде цікаво, бо книга про те, що в будь-якій сфері є такі люди, що не готові до змін і нових технологій. І не потрібно це відштовхувати, бо ці дії шкодять.

Книга справді зацікавила мене. Уже давно придивлялася до цієї серії і вирішила почати саме з "Готелю". На мою думку, історії не нудна, без зайвих відвертостей та жорстокості, а я таке люблю. Але був один момент, який підписував враження про книгу – десь 20 сторінок були приклеєні не в тому місці, і їх пошук трохи відволік від історії(

Артур Гейлі — один із моїх улюблених класичних авторів? Шкода, що тільки ця книжка є в українському перекладі. Але чекати не буду і всі інші прочитаю російською мовою, як і книгу з якої починала - «Аеропорт». Стиль Гейлі приваблює мене тим, що у нього дуже деталізовані розповіді, які занурюють в атмосферу будь-якого промисловства, виробництва, підприємства і ти починаєш розуміти як все функціонує зсередини. Дуже цікаві моменти відкриває для мене кожна книжка. І такі факти про які я, наприклад, не знала. При цьому дуже незаурядні, цікаві сюжети з несподіваними розв’язками. І це якраз ті книжки, від яких ти ніколи не можеш відірватись??
Попередня книга автора не викликала у мене великого захвату. То було довге читання (три місяця то вам не жартики), але всі навкруги були так захоплені Гейлі, що я вирішила колись дати йому другий шанс. І ось це "колись" прийшло. Історія починається цікаво: Малкольм Ейнслі — сержант відділу вбивств, отримує повідомлення, що вбивця засуджений до страти хоче йому сповідатись. Що може хотіти сказати людина яка в одному місці кроці від електричного стільця? А далі я згадала чому ж так довго читала "Аеропорт". Мене не бентежило те, що це виробничий роман і в ньому багато деталей пов'язаних саме з робочими моментами, але розлогі історії практично про всіх персонажів дуже гальмували мій інтерес до історії. Важко пам'ятати чому герої зібралися до купи, коли ми занурюємося в сімейні стосунки одного персонажа, який до того ж з'явився в сюжеті вперше і востаннє. Загалом я люблю повільні історії, які детально розкривають сюжет, але тут на жаль не сталося любові. До того ж головний герой при всіх своїх позитивних якостях здається простим тюхтієм яким керують жінки і мені не цікаво було за ним спостерігати. ❗Також хочу зазначити, що в книзі є доволі жорстокі сцени, педо-лія і детальні описи моторошних вбивств. Тож якщо ви чутливі до таких моментів варто подумати чи потрібно вам це читати. Але якщо ви нормально читаєте про жорстокість і вам цікаво дізнатися про роботу відділу вбивств зсередини, то раджу звернути увагу на книгу "Детектив".

З самого початку в наших руках опиняється безліч зачіпок, які тісно переплітаються між собою. На прикладі готелю розгортається історія, як за 5 днів може змінитись звичне життя. Автор знайомить нас з закуліссям готельної справи: Корупція Крадіжки Проституція Злочини Расова дискримінація Ми бачимо недбалість, яка приводить до фінансового краху, та майте терпіння розплутати кожний сюжетний ланцюг. Розповідь розгортається повільно, з детальними описами та подробицями. Мені книга не потрапила в настій. Не дивлячись на це — наприкінці важко відірватись від читання, хоча майже всі сюжетні повороти можливо вгадати заздалегіть. Читаючи книгу можна побачити - «як одна піщинка виводить з рівноваги терези». Історія варта вашого прочитання, та не завищуйте очікування)

Не дивлячись на своєрідну манеру та стиль автора виробничих романів, а саме велику кількість детальних описів, книга мені сподобалась. Саме ці описи хоч і трохи стримували динамічність та розвиток сюжету, але давали відчути атмосферу та специфіку роботи детектива підрозділу з розслідування вбивств. Цікаво автор зачепив тему про психологічну втому детективів, що бачать іноді дуже жорстокі вбивства щодня. Тема смертної кари, її доцільність та справедливість в сучасному світі, та детальний опис однієї з таких в США теж вражає. Головний герой, детектив, що в минулому був священником та мав непросте дитинство, втратив віру та змінив свої погляди на релігію — робить ще цікавішими роздуми персонажа. Головний герой - «сірий» та живий персонаж, має багато своїх «червоних прапорців», але за ним цікаво спостерігати протягом книги. Перша половина книги трохи мені тягнулась занадто довго, але друга половина мене затягнула та вразила.