10 із 10. Сюжетна лінія мене захопила із перших сторінок книги, головні герої, події все наштовхувало мене на те, щоб швидше дочитати книгу ☺️Не могла відірватися і спати вночі, мені здається у сні навіть думала, коли вже ранок, і як там головні герої

Тільки Апріорі вміє обирати такі книжки! Дякую їм за це!

Слова текучі, наче річка в сутінках, Що розкривають таємниці жестів, поглядів, мовчання... Ґаррідо, майстер, нам малює із тіл історію, Де кожен рух це правда, а дотик кожен - одкровення. Книга як ключ до нерозгаданих сердець, Що шепочуть без слів, у танці рук і очей. Вона вчить слухати не вуха, а душу, Розшифровує код, захований у плоті. Сторінки дихають, пульсують живим, Відкривають світ, де мова більш, ніж звук. Для тих, хто прагне знати, що ховається за тишею, Немов загадковий тлумач тіл, для мене, як дороговказ у глибини людські.

Книга доволі соціальна, в розширеному варіанті :)

Книга, від якої я не очікувала чогось надзвичайного, але яка, однак, надзвичайно мене вразила ❤️‍? Вона заснована на реальних подіях і оповідає історію хлопця, який проходить ну просто неймовірні випробування, аби втілити в життя свою мрію та стати слідчим суддею в Середньовічному Китаї. Якщо раптом вам нічого не відомо про цю епоху, це не важливо - ви зможете сповна насолодитися цією історією ✨ Історія цілісна, довершена, просто немає навіть до чого прискіпатись. Я отримала величезне задоволення, читаючи її, нехай навіть вона і розповідає про огляди й розтини трупів та про розслідування убивств. Про цю книгу багато чого можна сказати, однак простіше її прочитати й пересвідчитись вже напевно, що ця книга - класна ? Тож раджу до прочитання ☺️

Крутий історичний роман, в якому вигадані персонажі діють у реальних історичних обставинах (як у моєму улюбленому «Імʼя рози» Умберто Еко). Автор використовує історичні факти середньовічного Китаю: існування престижної академії, нестабільну політичну ситуацію на північному кордоні та - найголовніше - появу першої у світі ручної пушки (handgun), тобто пістолета, - новітньої та смертоносної зброї. Головний герой - славетний юнак Ці. Він мав реальний прототип - Сун Ці, засновника судової медицини. Хлопець має дивну особливість. Він не відчуває біль. Останнє - це вигадки. Доречі, я пошукала в інтернеті, і така хвороба справді існує. Взагалі, в детективі багато цікавого і про розвиток медицини, і про звичаї, і про побут людей. Деякі моменти шокують. Від опису кастрації я була просто в ауті. Разом із фізичними подробицями вразив і моральний бік. Було цікаво! Читати неодмінно для загального розвитку.

в Китаї завжди було важко жити, але, мабуть, в Середньовіччі особливо. грошей у народу не було, а судова система була: тому замість штрафів за будь-яку провину тобі прописували люлєй, тілесні покарання, тортури або страту. а ще судова система передбачала слідство, в тому числі з оглядом тіла (але лише поверховим, бо розтин чи будь-яке інше "оскверніння" забороняло конфуціанство ?‍♀️). от десь в таких умовах наш головний герой Сун Ци намагається вилізти кар'єрною драбиною та стати суддею. намагається попри сто тисяч палок, які доля вставляє йому в колеса: ганьба його роду, злидні, проблеми із законом та сумнівні знайомства. ця історія починається як атмосферна динамічна пригода, а розвивається як концентрований детектив. наш Ци-33-нещастя вплутується у розслідування, близьке до самого імператора, тож йому доводиться працювати в умовах "одна ошибка - і ти ошибся, лежиш побитий палками до смерті" ? купа трупів, атмосфера середньовічного Китаю і ну дуже круті описи, власне, тлумачення тіл (взяті, до речі, з реальних праць реального Сун Ци). а ще жінки з фруктовими іменами, багато загадок і відчуття напруги аж до самого кінця - навіть в епілозі. маю лише дві гортензії-претензії, за які зняла одну зірочку: я своїм скудним умом змогла розгадати і злодія, і мотив, тож фінал не став сюрпризом. друге: в певний момент Ци почав дивувати своїм талантом танцювати на граблях (хоча я, як людина наївна, в чомусь його розумію ?) загалом книжка крута, рекомендую всім, кого не нудить від детальних описів гнилих трупєшників ?‍?

Хоч я не буду першою, але я б назвала цей роман щось типу CSI: 13 століття Китай (якщо ви розумієте про що я ?). Вперше побачивши книгу, я засумнівалася – а чи може іспанець написати щось добре та, як умовлено, історично правдиве про Китай (хоч і частково)? Очевидно, що в цей роман було вкладено багато досліджень. Автор яскраво та детально передав колорит, побут, звичаї та устрій Китайської династії XIII століття. Не знаю чи це перекладач так постарався, чи в оригіналі також так, але стиль письма мені сподобався, персонажі добре прописані. Цей роман не вражає глибиною чи філософією, проте він дуже динамічний та насичений. Кожен розділ зупинявся на кульмінації і мені кортіло дізнатись, що ж буде далі, як же все вирішиться і чи вирішиться? (скажу по секрету, видихнула я лише вкінці ?‍?) Головний герой робить все можливе, щоб протистояти численним нещастям, які спіткали його на життєвому шляху. Він неймовірний судмедексперт та, власне, тлумач тіл (мертвих), проте абсолютно жахливо читає живих людей, яких зустрічає. (вступ про його численні нещастя та страждання довгий, тому я вас попереджаю, що головний герой може вас трохи вибісити. я це упустила, бо не знаю, що там було в людей у 13 столітті ?) Так чи інакше, Сунг Ци — захопливий персонаж. Його допитливий розум і спрага знань роблять його цікавим та безстрашним навіть перед імператором. Трагедія його життя і те, що він незважаючи ні на що хотів домогтись справедливості зворушила моє серце. Детективна лінія про загадкові серійні вбивства в імператорському дворі цікава та тримає в напрузі. І вкінці книги всі фрагменти пазлу нарешті складаються разом. Ще мені сподобалося дізнаватися про всі різні звичаї, наприклад, чому дитячі куртки мають п'ять ґудзиків, і скільки разів слід відмовитися від подарунка, перш ніж прийняти його люб'язно. Було багато таких дрібних деталей та описів, які зробили історію гармонійною. ‼️Tw: у книзі є насильницькі моменти, а також детальні описи трупів та їхніх травм. (але ну, самі розумієте, без цього книга б не називалась так)