Боже, це оформлення просто вибух естетики та краси. І це саме той випадок, коли зміст абсолютно відповідає обкладинці. Будинок тут наче живий та винен і в моментах радості та щастя, і в бідах та розчаруваннях. Це, на перший погляд. А насправді виною всьому - людина з її слабкостями, жадібністю та цинізмом в одних, та милосердям, гідністю та самопожертвою в інших. Цікаві, розгорнуті образи героїв з чітко вимальованими причинно слідчими зав'язками. Книга, яку можна рекомендувати всім, незалежно від віку та літературних смаків.

Почнімо з того, що книга майстерно написана і так само майстерно перекладена на українську мову. Герої книги прописані переконливо та виразно. Наче пліч о пліч з головним героєм читач йде цей важкий шлях з постійним бажанням втрутитись, допомогти, підказати та втішити, бути одним з тих небагатьох адекватних дорослих…
Книга про вплив оточення та середовища, про заручників обставин, про дії та їх наслідки, про важливість правильного вибору, про рокові зустрічі та події, про помилки дорослих. Про те, яке крихке життя та як непомітно відбувається втрата зв’язку з дитиною, з підлітком і як легковажно дорослі ігнорують по справжньому важливі речі. Книга важка емоційно, тригерна та реалістична на превеликий жаль.
P.S.Оформлення книги – це взагалі окремий вид мистецтва.

Спочатку мені було важко читати. Напевно, це специфіка мемуарів та звісно почуття, які викликали герої. Бо коли читаєш, все здається так просто, просто взяти й піти від усього жагу, бо ніхто ж не тримає. бісить якась аморфність одних і жорстокість інших. Але все набагато глибше ніж здається спочатку. Це такий виважений філігранний текст. Без надриву і без пошуку жалості в читача. Текст - як один з етапів психотерапії та спроби зцілитися, наблизитись до себе, відбудувати себе слово за словом.

Ох... Таке красиве та естетично привабливе оформлення книги. Саме це не дозволяє поставити нижче "5". Після "Покинь, якщо кохаєш" дала ще один щанс (хоч хто я така?) авторці. Типу, інший жанр і тд. Але здаюся. Не моє. Все передбачувано тут. Жодного(!) приємного та виразного персонажу. От тупо до кожного були якісь питання. Якесь відчуття занурення в шось брудне. Сама манера письма якась банальна та примітивна. Чисто сюжет американського посередницького кіно. НЕ хочу образити шанувальників творчості авторки. Чисто суб'єктивна думка)

Шедевр! А як інакше? Актуальна книга на всі часи. Цей твір - просто насолода в літературному світі. Терміново читати всім всім всім- думати, аналізувати і робити висновки.