Книга викликала в мене багато різних емоцій тож давайте розбиратися. Почнемо з хорошого книга дуже легка в прочитанні, читається швидко та легко. Персонажі випромінюють якусь емоцію чого не було у книзі Востаннє коли я збрехала. Цікавий задум з міфом про Алекту, спочатку ти не розумієш що і до чого, але потім вкінці все буде зрозуміло. Несподівана кінцівка, та після якої вас, або буде бомбити, або ви будете просто дивитися в стіну. Я була і обурена і зла на того персонажа, короче кінцівка має викликати у вас емоції.
Тепер до поганого. Повна відсутність напруги, її зовсім не було, 😐 Оці замашки детектива в Тео мене м'яко говорячи бісило, тобі сказали сидіти тихо і не лізти до людей, але ні мені треба спасти Алісію 🙄 Дуже велика нестабільність Тео, йому б самому вилікуватися перед тим як працювати з пацієнтами.
Анонім
«Мовчазна пацієнтка» — це квиток в один кінець до пекла чужої свідомості. Це не просто трилер, а віртуозна і небезпечна гра, де ставки — це істина і здоровий глузд. У центрі цієї історії — Алісія Беренсон, знаменита художниця, чий світ перетворився на безмовну прірву. Її тиша — це її щит, її покарання і її мова. Навпроти неї психотерапевт, що одержимо хоче розгадати її мовчання. Він вважає, що це його місія. Він вважає, що він її рятівник. Він ще не знає, що сам є лише частиною її пастки. Роман побудований як крихка конструкція, що складається з двох дзеркал: історії, яку розповідає Тео, і щоденника Алісії, де вона записувала свої думки до трагедії.
Анонім
Книга сподобалася, але від фіналу, м'яко кажучи, я в шоці лишилася!
Не очікувано вийшло дізнатися хто ж насправді вбивця був.
Анонім
Котолог
