Одразу скажу, що очікувала трохи більше, адже книга дуже нашумівша. Думала, що буде дуже крута розв'язка, але, на жаль... Читається книга легко, але сам сюжет дуже розтягнутий, на 280 сторінок замало подій. Хотілося пошвидше дізнатися розв'язку, було кілька варіантів, хто ж міг би бути вбивцею, але не такий кінець очікувала.

Після довгої паузи у читанні, я задоволена КНИГОЮ. Все як я люблю: захопливий сюжет, але вкінці все так з ніг на голову вивернулось, що я досі не можу прийти в себе.

Це розй.б, шановні🤯🤌 Я рідко пишу відгуки одразу після прочитання книги. Зазвичай потрібен час, щоб емоції вляглися. Але після «Мовчазної пацієнтки» я просто не могла мовчати. Ця історія затягнула мене з перших сторінок. Атмосфера психіатричної клініки, загадка мовчання Алісії, постійне відчуття, що за кожною фразою приховано щось більше — усе це тримало мене в напрузі до самого фіналу. Я будувала десятки теорій, підозрювала різних персонажів, намагалася вгадати правду, але автор виявився на кілька кроків попереду. І ось кінець... Я буквально сиділа з книгою в руках і перечитувала останні сторінки вдруге, бо мій мозок відмовлявся приймати те, що щойно сталося. Це був той рідкісний випадок, коли сюжетний поворот не просто дивує — він перевертає всю історію догори дриґом і змушує подивитися на кожну подію зовсім іншими очима. Для мене «Мовчазна пацієнтка» стала однією з найкращих психологічних книг, які я читала. Напружена, моторошна, розумна і неймовірно захоплива. А фінал — це просто удар блискавкою серед ясного неба. Саме заради таких книжок я люблю читати. Без перебільшення — одна з тих історій, які ще довго не відпускають після останньої сторінки.

Дуже цікавий триллер, який тримає в напрузі до кінця і не дає зрозуміти що до чого. Цікаво переплетені нитки минулого і теперішнього, що ти навіть не розумієш де що, і кінцівка просто лишає тебе в ступорі

Перча частина книги мені здалася дещо затягнутою, бо я не розуміла, навіщо такий детальний опис життя психотерапевта, але 2 частина дійсно захопила. Особливо здивувала розв’язка. Автор майстерно закрутив сюжет, я навіть не підозрювала, що все може саме так закінчитися. Оформлення книги не дуже сподобалося, але сам трилер однозначно вартий уваги.

Як на мене, книга занадто розтягнута та могла б спокійно вписатись у 150 сторінок, що стосується сюжету він не просто розтягнутий, він заплутаний у самому фіналі було велике не стикування, проте можливо це я щось не догледіла. Тож ця книга для мене залишиться простою посередністю, мені шкода, що я витратила свій час.

Зазначу відразу «Мовчазна пацієнтка» мені сподобалась більше. Ця вийшла простіша, та й головна родзинка мені була очевидна. Кінодіва, що на вершині слави покинула кар’єру, збирає найближчих друзів і везе їх на власний острів у Греції - Аурі. Оливкові дерева, піщані пляжі, пікніки, шампусик і смачні закуски - їм всім треба відпочити від міського гамору. Острів, негода, там весь рік сильні вітри, але Лють (так називають особливо сильний вітер) відрізає гостів від «великої землі», сім людей, один труп і розмотування сюжету, чому ж і ким було здійснено вбивство. Автор занурить вас в проблеми кожного гостя Лани Фаррар, познайомить з кожним їх таракашком, відкриє скелети в шафі та гори брехні один одному. Близькі друзі - найстрашніші вороги. Повороти сюжету підуть кардинально не так, як ви собі вибудуєте. Але ж і Лана Фаррар ой не проста тіточка, мила жіночка, улюбленця екранів, але стервочка ще та. А ще вона дуже небезпечна тітка – не варто їй переходити дорогу. Всі проблеми родом з дитинства – травмовані дівчатка та хлопчики, що стають небезпечними дорослими, що бачать світ так, як вони хочуть, уникають незручних ситуацій та будують вигадану реальність, вірять їй, стають одержимими нею і дуже небезпечними. Книга на вечір-другий, швидко і легко читається.

Одна з улюблених книжок