Алекс Астер

Чудова книга, щоб розпочати знайомство з жанром фентезі/роментезі. Дуже сподобались герої, їхні поєдинки на сентеніалі та сюжет. Після прочитання зловила нечитун, але книга дуже крута. Авторка дуже красиво все описала, при прочитанні відчуваються всі емоції героїв, і кожна мить приживається разом із персонажами.

Анонім

Що ж, і я прочитала нашумівше і розпіарене фентезі, в якому нам обіцяли вайб Голодних ігор. Манера письма у авторки специфічна: текст подібний до безладного вихору думок. Тільки чіпляєшся за одну думку — вона від тебе вислизає, бо у наступному абзаці вже пливе інший потік. Плюси ❇️ Цікава задумка. Мінуси: 🛑 Початок. Враження, наче оповідь почалась десь із середини. Мені не вистачило гармонійнішого початку, щоб втягнутися в сюжет. 🛑 Недостатнє розкриття світоустрою. Якісь моменти і факти подавались порційно, дрібками і рандомно. Уявити собі цілісну картину острову Лайтларк не вийшло. 🛑 Невідповідності та сюжетні дірки. Я не можу назвати себе дуже уважною читачкою, та якщо навіть я помітила ті невідповідності… Ви зрозуміли. 🛑 Протягом розвитку оповіді читачеві накидають лише більше питань, проте на більшість з них не даються змістовні пояснення чи відповіді. А на останніх тридцяти сторінках приїздить самосвал і вивалює на мене 95% відповідей отакенною купою. Загальне враження: я очікувала якісно прописаного фентезі з вайбом Голодних ігор. Не того, не іншого не отримала. Натомість отримала сумбурну круговерть сюжетних поворотів, які ніби «ривками» подавались і переплелись між собою лише на останніх сторінках. Не на всі моменти і питання відповіді було отримано. 🛑Не рекомендую.

Анонім

Мені дуже сподобалось! Але тут можуть зіграти злий жарт неправильні очікування. Хоч і заявлено, що тут раз на 100 років відбувається смертельна гра на виживання шести правителей, але це не зовсім так. Завдання тут не як у "голодних іграх", "багряній королеві" і тд. Всі правителі по-своєму обʼєднуються, щоб врятувати свої народи від прокляття, яке нависає над ними вже 500 років. І хоч на героїню дійсно очікує багато небезпек, вона буде не раз на волосині від смерті, але ігри більше про те, щоб показати свої сильні сторони, а не повбивати одне одного. Тут небезпека в таємницях, які всі приховують, у зговорах, зрадах, інтригах і це теж дуже цікаво! Також є два потенційних романтичних інтереси у гг — темний, саркастичний відлюдник, неймовірно могутній володар тіней та світлий, чесний король, який не дуже то і вподобав нашу Айлу, але йому доводиться терпіти її товариство заради порятунку Лайтларку. Тож, найцікавіша і найдинамічніша частина розгортається у другій половині книги, особливо у кінці. І якщо ви як і я зрозумієте декілька основних сюжетних поворотів, які для читача мали б стати несподіваними, то не засмучуйтесь, читайте далі, бо у подвійного дна є подвійне дно😁 Так, книга не відкриє нових глибоких істин, але подарує чудові емоції і щирі переживання за долю героїв 🙌🏻

Анонім