Захопливе продовження роментезі-трилогії
Таємниці богів, доля світу і кохання — в руках юної дівчини
Кайден не мав знати, що він розбив мені серце. Бо це не так, щонайбільше надщербив.
Джесс повернулась до навчання. Але Кайден… він теж тут! У її школі! І його слова: «…я справді хотів, щоб ти не ненавиділа мене» — це такий жарт? Чому не можна просто залишити її в спокої? До того ж у Монтерей заявляються інші боги, ще й із пропозицією в суто їхньому стилі, тобто перевалюючи на Джесс власні проблеми. Їх радо послати б разом із проблемами. Проте масштаб божественних суперечок такий, що людство може й не встояти. Тож треба щось із цим робити, а ще треба розібратися і з власними почуттями.
"— Джесс? — Кайден заплющив очі. Щоб почути його, мені довелося прикласти вухо аж до розтулених губ. — Не покидай мене."
Котолог
