Ця книга про те, як вона писалася — між сиренами повітряних тривог, у підвалі пологового, на межі виснаження й безумовної любові.
Автобіографічна, чесна й жива, це історія про жінку, яка намагається не зникнути в материнстві й не втратити голос під час війни, а також про творчість як спосіб вижити — і не зрадити себе. Авторка ділиться особистим досвідом і намагається знайти відповідь на запитання: чи справді жінка повинна обирати лише щось одне? Цікаві факти з життя українських та світових письменниць минулого, розмови з сучасними українськими письменницями — з дітьми і без — зрештою, підводять читачок до важливого висновку: обираючи себе, жінка нікого не зраджує.
Книжка «Молоко і чорнило: рефлексії на тему материнства й письма» може стати підтримкою для багатьох творчих жінок, які шукають свою ідеальну формулу поєднання письма, материнства й життя під час війни.
Котолог
