Коли сотні незнайомців виходять на вулиці Сен-Назера, щоб ушанувати пам’ять чотирнадцятирічного Гюго, його сім’я — Венсан, Жульєтт і молодший брат Ензо — приєднуються до білого маршу, долаючи власний біль. І доки траурний кортеж просувається вулицями, повертаються спогади і зринають нестерпні запитання. Чому їхній син не витримав? Де вони помилилися? Як пробачити тих, хто обрав Гюго мішенню ненависті, і тих, хто відвернувся?

«Ви говорите про мого сина» — це болючий гостросоціальний роман про втрату, недоліки шкільної системи і безсилля дорослих перед однією з найгірших хвороб сучасності. І водночас це потужний маніфест проти повсякденного насилля і байдужості, а також проти безсилля системи, що знову й знову виявляється нездатною захистити найвразливіших.

Чому варто прочитати книжку «Ви говорите про мого сина»?

• Гостросоціальний роман від автора «Припини свої вигадки» і «За відсутності чоловіків» показує, як приховане щоденне насильство в школі може перетворитися на трагедію.
• Історія, що з-під батьківської призми розглядає втрату дитини внаслідок самогубства.
• Маніфест проти повсякденного насильства і нетерпимості, загорнутий у роман, у якому Бессон аналізує підступні механізми булінгу і його наслідків.

«Біль батьків, які втратили дитину через булінг, — це ударна хвиля, яку неможливо висловити словами. У книжці «Ви говорите про мого сина» Філіпп Бессон, не потрапляючи в пастку пафосу, пропонує особисту зворушливу розповідь, сповнену страждань. Беручи за основний голос Венсана — батька Гюго, автор пропонує щире дослідження сімейної трагедії.» - Aude Bouquine

«Філіпп Бессон береться за проблему шкільного булінгу. Непримиренна, прониклива звинувачувальна промова.» - La Voix du Nord. Ізабель Раепсает

«Свідчення у формі сповіді. Вражаюче.» - La Charente Libre