У виданні представлено пізню творчість Оскара Вайлда (1854–1900), всесвітньовідомого ірландського англомовного поета, прозаїка, драматурга, есеїста, журналіста, речника естетизму, дотепника і майстра парадоксів, де на перший план виходять теми духовної еволюції через власне страждання та співчуття до чужих страждань.

«De profundis» — гранично відверта сповідь автора, написана під час його перебування в ув’язненні і звернена до його колишнього друга, лорда Альфреда Дуґласа.

«Балада Редінзької тюрми» — поема, написана вже по звільненні і присвячена пам’яті Вайлдового співв’язня Чарльза Томаса Вулдріджа, чия страта стала для письменника особистим потрясінням і приводом звинуватити британську пенітенціарну систему в антигуманності.