Ательє чаклунських капелюхів. Том 8. Колекційне видання

Увесь 8-ий том, по факту, присвячений фундаментальним питанням щодо магії. Які її справжні можливості й обмеження? Які наслідки можуть мати навіть створені з хорошою метою чари? Чому магію дозволено використовувати лиш обраним - чарівникам, - а простим людям ні, хоч вона могла б суттєво змінити їхнє життя на краще? Чому, врешті, існує стільки обмежень у використанні магії? 🤔

Ну, тобто, зрозуміло, що певні види магії можуть бути використані з лихим умислом і становити серйозну небезпеку. Але те ж саме справедливого і щодо будь-якого винаходу, та й в принципі щодо будь-чого. Будь-яке знаряддя, в тому числі і магія, можуть послужити на добро чи на зло - усе залежить від наміру того, хто це знаряддя використовує. Правда ж? 😒

Ці питання мучать Коко вже давно. З ними тепер зіткнувся й Таато. Хлопець довго вважав, що не має можливості здійснити свою мрію через захворювання, що не дозволяє розрізняти кольори, й вважав себе безпомічним через це. Тепер же він бачить страждання Кустаса, чиї ноги травмовані через інцидент на річці, й жертви, на які заради хлопця йде його опікун Даґда. Магія дуже просто могла б їм допомогти, але ж є заборона на її використання на людському тілі, навіть для лікування 🙄. Коко з Таато вирішили будь-що зробити світ кращим для Кустаса з Даґдою, використавши усі можливі дозволені методи.
 
Наступний том обіцяє бути цікавим. По-перше, Кіфлі, Оруґіо та дівчата допомагатимуть Таато з крамничкою чарів на святі срібної ночі - грандіозному святкуванні чарівників. По-друге, і хлопець, і юні чаклунки ще частіше помічають, що в Коко щось змінилося. Ніби поряд, але думками десь далеко, стала якась замріяна й неуважна. Що вона надумає? Крім того, Кустас і Даґда, потрапивши в халепу по дорозі до острівної столиці Езлеста, місця святкування свята срібної ночі, зустрічають крислатих капелюхів… 😱