Котолог
Ходи до бабці, обійму
Дуже тепла історія про бабусю сповнену життєвої мудрості, їй аж 90 років, виховує двох дуже активних онучків, які ну просто жодної секунди не можуть всидіти на місці і весь час "зносять хату", роблять...читати далі →
Це не просто книга — це обійми в текстовому форматі! 🤗 Кожна сторінка сповнена такою щирістю і теплом, що неможливо не закохатися. Чудові ілюстрації, якісний друк, продуманий дизайн — все працює на с...читати далі →
Люди так по-різному реагували на цю книгу, що я дуже хотіла її прочитати. Я взагалі люблю книги, написані від імені бабусь, бо вони зазвичай сповнені гумором, бо хто ж інакше читатиме ці історії?)) П...читати далі →
Історія занурює в спогади. Всі ми згадуємо про бабусь, як вони нам обіймали.
Опис
Знайомтеся — бабуся Стефанія, їй дев’яносто років, і вона сама виховує двох своїх онуків. А вони — її. Зі сміхом, зі сльозами, з купою питань про життя і навіть про плани бабусі після смерті.
Бабуся, виявляється, не завжди була бабусею. Колись вона була Стефцею, яку ледь не вивезли німці під час окупації, а потім — Стефанією Петрівною на роботі своєї мрії, а тоді — закоханою Стефою, що несподівано стала вдовою.
Онучата — Лежко та Ринка — вони ж курдуплі, які не тікають від халеп, а охоче в них влазять. Бо звідти їх завжди врятує бабусина любов або шпарина під ліжком. А після того — все одно бабусині обійми, найсвятіше, що є між бабцею та онуками. Це їхній знак любові, знак турботи, це там, де можна сховатися від смутку і страхів, де можна зігрітись. Це знак прощення — коли його просять онучки і коли його просить бабуся.
