Котолог
Ірина Ковбаса
Нові відгуки
Історія занурює в спогади. Всі ми згадуємо про бабусь, як вони нам обіймали.
Анонім
Люди так по-різному реагували на цю книгу, що я дуже хотіла її прочитати. Я взагалі люблю книги, написані від імені бабусь, бо вони зазвичай сповнені гумором, бо хто ж інакше читатиме ці історії?)) Про що? Історія про бабцю Стефанію та двох її наймолодших онуків Лежка та Ринки. Дітям по 8 та 10 років, вони живуть з бабусею, яка і самостійно виховує їх. "Таємнича річ звучить так: якщо ти вже вляпався у звання «бабусі», то на пенсію ніколи не вийдеш. Ну самі рахуйте: поки ті опецьки виростуть, мені буде років сто, а коли мені буде років сто десять — вони мені вже своїх опецьків зіпхають. І до років ста двадцяти треба буде їх бавити. А потім ті опецьки приведуть мені ще своїх опецьків. Як би то сказати, я в шоці. Єдине, що не міняється, — місія порятунку того опецькуватого людства." Мушу вам сказати, що бабця, не дивлячись на свої роки, особа неординарна. Вона мала четверо дітей, яких певний час підіймала без чоловіка, працювала на м'ясокомбінаті, а у дитинстві пережила війну та окупацію. Взагалі історія вразила мене своєю душевністю, теплом та атмосферою. Я особисто згадала свою бабусю, хоч вона і не була такою, як головна героїня, але атмосфера спілкування передана чітко: передусім — нагодувати, а посварити можна і пізніше. Класна історія. Але я розумію і вагання читачів, бо теж помічала нюанси. Я, хоч і читала пояснення, не розумію, як у 90-річної бабці можуть бути такі юні онуки, хоч їхня мати і народилася пізно (бо ж ГГ з чоловіком познайомилася після технікуму, а шлюб тривав 17 років). Якби вона була прабабусею, мені б було зрозуміліше. Ще мене напружувала і двоякість помешкання: це мала бути квартира, але з каміном, городом та собакою у дворі. Є ще кілька логічних зауважень, але, повторюся, що на саму атмосферу розповіді вони не вплинули, просто впадали в око. Тому із задоволенням раджу тим, хто хоче якраз таку теплу, домашню історію, з вареничками та борщем.
Анонім
Дуже тепла історія про бабусю сповнену життєвої мудрості, їй аж 90 років, виховує двох дуже активних онучків, які ну просто жодної секунди не можуть всидіти на місці і весь час "зносять хату", роблять якусь шкоду і задають безліч запитань, на які бабуся має вигадувати цікаві відповіді. Також розповідається нелегка історія життя бабусі, яка точно відгукнеться у серці кожного українця. Рекомендую до прочитання тим, хто хоче відпочити разом з книжкою, а також дізнатися колоритні українські словечки та вислови😊
Анонім
