Залишайтеся з Readeat
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях

«Думаю, для багатьох ця книжка стане спробою пізнати історію та культуру України під новим кутом. Для інших це буде в першу чергу така собі мандрівка в ностальгійне минуле. Чимало з вас захочуть розпитати своїх батьків, дядьків і сусідів про те, що ж вони слухали раніше, як діставали улюблені альбоми та які проблеми мали через свої вподобання…
Уявіть: ваша мама могла ставити ірокез на пиво і ходити в легендарний клуб «Бінго» на Святошині, а тато міг у цей час читати реп у широких штанях з секонду «Одяг з Європи», стоячи на сходах закинутого ДК (дому культури) в районному центрі на Херсонщині.», - Дар’я Анцибор, авторка
Чорний одяг, темне, пофарбоване волосся й підведені очі; прогулянки на цвинтарі, специфічна музика та вірші про смерть; широкі штани, реп і графіті на стінах; металеві ланцюги, поголені голови з ірокезами й «стіли» — навколо існування субкультур десятиліттями точаться різноманітні дискусії. Дехто називає їх даниною підлітковому бунтарству, а інші вважають радикальними течіями, які можуть містити загрозу для суспільства. Але що насправді ховається за яскравими образами і які цінності транслюють ці, на перший погляд, «дивні» угрупування? Який зв’язок між першими субкультурами, які виникали на території України, й сучасністю? І чому декому з нас саме так хочеться представляти себе світові?
Українська фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор дослідила, як українська молодь впродовж століть виборювала своє право на культурну ідентичність — від перших течій в періоди імперських та радянських часів й аж до незалежності.
«Хтось дав слушну пораду авторам науково-популярних текстів: пишучи про складні речі, уявляйте, ніби пояснюєте їх друзям, які «не в темі». Дарка робить саме так. Із пристрастю вченої та властивим їй почуттям гумору вона розповідає дивовижні історії з минулого, відкриваючи перед читачем світ субкультур, який ніби й цікавий багатьом, але про який знають переважно з чуток та міфів.», - Едуард Андрющенко, історик, автор книжки «Архіви КГБ. Невигадані історії»
«Для цієї книжки Дар’я змусила дорослих серйозних людей (зокрема мене) розповісти про підліткові субкультурні секрети, які не знали навіть наші батьки (особливо батьки). Також вона опрацювала документальні джерела й зібрала усе це в цілісне дослідження, яке розкриває невідомий, але вкрай важливий бік історії української культури.», - Світлана Кострикіна, авторка книжки «Мертва жива вода», учасниця київської неформальної спільноти