/ «Дівчата люблять дівчат» Гейлі Кійоко /
Після прочитання трьох квірних історій про хлопців мені терміново треба було розбавити це дівчатами 😁❤️🔥, а тут ще й в КСД вийшла така новинка, тому всі зорі зійшлися!
Після смерті мами, сімнадцятирвчна Коулі переїжджає жити до батька, який покинув сім'ю, коли їй було 3 роки. Матір мала затяжну хронічну депресію, були моменти просвітлення, але більше темних часів, в останній — вона покінчила життя самогубством.
Тепер дівчина намагається якось жити далі, батько, незважаючи на роки розлуки, вчиться їй допомагати, вони важко налагоджують зв'язок, часто не знають, як поводитися чи що сказати, проте день за днем, розкриваючи один дня одного матір і дружину, Кертіс і Коулі пізнають її, в себе крізь неї ближче. Згодом вони стануть найближчими людьми, і коли в дівчини будуть негаразди, саме тато прийде їй на допомогу.
У новому містечку Коулі знайомиться із Сонею і її друзями (такими собі, якщо чесно). Це було кохання з першого погляду, на жаль, невзаємне (хоча це спершу, а потім наче та, а вкінці ніби й ні, але… крч там усе важко!). Дівчата почали проводити час разом, часом Коулі було фізично погано від того, що вона не може розповісти про свої почуття.
А далі трохи буде happy house, бо Соня розтриндить друзям про самогубство матері Коулі, вони посваряться. Соня поїде в табір, і вона, і Коулі писатимуть невідправлені листи одна одній. В той час Коулі зустрічається із іншою дівчиною, щоб загасити полум’я почуттів, але з того ніц не вийшло. Потім влаштовується на роботу, де знайомиться із гей-парою і розуміє, що всі навколо підтримують їх, сприймають, як норму, тому Коулі починає краще ставитися до себе й розумію, шо вона нормальна.
Коли Соня приїде додому, вони наче помиряться, але стосунки все одно будуть натягнуті, бо Соня не може бути тією, ким її уявляє собі Коулі, але вона їй, тож щось тай може вийти. Проте потім Трентон (не) колишній Соні поб'є Коулі, всі друзі офігіють і зрештою вкінці все буде нормально, вони поцілуються, хвала богам.
Це, мабуть, звучало трохи саркастично, але мені, якщо чесно, більше сподобалася сюжетна лінія Коулі і батька, переживання втрати мами, ніж любовна лінія між дівчатами, на жаль. Чи то попередні історії, які я читала/дивилася були на рівень вище, чи то мене просто не зачепили саме ці героїні, не знаю.
Книзі поставила 7/10, читалося легко й дуже швидко, буквально 2,5 години і 340 сторінок прочитано. До речі, авторка Гейлі Кійоко — співачка, ця історія була втілена в пісню і кліп (рекомендую глянути). Але після прочитання, бо там є спойлер фіналу. Хоча якщо ви прочитали відгук повністю, то, мабуть, ітак його зловили, сорі 🫣.