Маршрут другої збірки поезій Любомира Серняка пролягає крізь Підзамче – магічний район Львова з багатою, проте вкрай складною історією. Вона визирає із тріщин покинутих індустріальних будівель, чується у свисті потягів, витає у повітрі шоколадно-кавовими ароматами, торкається шорсткими фактурами. Вона просочується в усіх своїх (не)випадкових подорожніх, відкриваючи для них портал в особливе міжчасся.
Саме у цій тендітній географії і народжуються поезії збірки «Підзамче Mon Amour». Вірші, основне бажання яких – спостерігати і засвідчувати. Як трамваї рухаються рейками буденності між зупинками сумнівів. Як новобудови пожирають старий індустріальний район і його міфічних сторожів. Як любов прокладає стежки спокою. І як війна нещадно змінює всі звичні маршрути.
