Політика - це болото. Але ж приємно в ньому копирсатися, коли це болото знаходиться під цупкою обкладинкою в смачному детективному тексті.
Що мені подобається в книгах цього автора - це те, що він бере тебе і просто з головою занурює в якусь тему. І прокидається якийсь інформаційний голод! Хочеться читати про масонів, копатися в християнській символіці, гуглити про океан, метеорити та НАСА.
Ден Браун точно знає свою роботу! З першої ж сторінки - захват, вир подій, загадки, політичні скандали/інтриги/розслідування. У все це вплетено тему НАСА, її діяльності, позаземного життя і науки як такої.
Власне наука та її мета тут є наскрізною ідеєю - чи нормально це витрачати сотні мільйонів доларів на дослідження космосу, в той час, коли на планеті досі існують епідемії, рак, бідність, голод? Чи можна виправдати це звичайною людською допитливістю? Бо це лише допитливість. Але ж як отримані знання розширюють світогляд та перевертають мислення! З яким захватом ми читаємо про інші планети, зорі, далекі галактики...
Книга про це і не лише. Тут політики, науковці, дослідження, розповіді про океан та метеорити, вбивства, секретні підрозділи, маніпуляції... Дуже насичена, жива і динамічна книга. Однак виокремила для себе і кілька дивних моментів: занадто ідеальний президент, чітка межева лінія між позитивними і негативними героями...Але ж цікаво! Все рівно цікаво!
Помітила в собі таку річ. Коли детектив захоплює, читаю його і не можу відірватися, чекаю розв'язки, хочу знати, хто ж там злодій! Десь за 50 сторінок до кінця все стає зрозуміло, але події все ще розвиваються: хтось когось бере в полон, хтось когось вбиває... І читацький запал гасне, наче й не було. Хоча це і не впливає на загальне враження від книги😊
