Dune Chronicles Book4: God Emperor Of Dune

Понад три тисячолітня Дюна під правлінням нового Бога-імператора. Він з роками вже перестав бути людиною і майже перетворився на хробака.

Правителю поклоняється більшість,та є і бунтарі,секрет котрих відомий лише Богу-імператору. І вже відомий нам гхола,котрий також при кожному переродженні все більше бажає смерті володаря.
.
На даний момент ця частина є улюблена. Сюжетні повороти,нові персонажі і дуже яскраві прориви від старих роблять історію насиченою.
.
Я люблю всесвіт Дюни за декілька аспектів:прекрасне створення світу,максимально неочікувані повороти і інтриги. Останнього в цій книзі було достатньо для того, щоб захопитися новими персонажами і переживати за них як за рідних.
.
Велика увага приділена людським слабкостям. І вкотре доводить,що будь ти хоч надістотою,чи як ти там себе називаєш, у тебе знайдеться слабкість, котру обовʼязково використають проти тебе.
.
В цілому тема фанатизму і поклоніння,яка просочується у весь цикл, не забавляє оборотів як і наявність обовʼязкового протистояння цьому.
.
Ця частина,як і решта,вкотре, перенесла мене флешбеками до всесвіту Star Wars. І якщо це на початку було мені забавно, то от читаючи «Діти дюни» і «Бог-імператор Дюни» мене злегка пробирали нерви,це ж треба було стільки…надихнутися. І хоч той всесвіт я пізнала раніше та відношусь до нього з теплом,всеодно образливо що Герберт з його дітищем не такий розкручений. І де більш образливо коли пишуть в думці про “Дюну”:«та вони ж все злизали з Star Wars”.”
.
Залишилося дві книги. І я навіть вже відчуваю легкий сум за історією одночасно з очікуванням що ж буде у фіналі.