Loading...

Все те незриме світло (в суперобкладинці)

RDT оцінка
10.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
В наявності
Харків❤️
350 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
350 грн
1
Про книжку
Код товару
111245
Рік видання
Палітурка
Тверда
Палітурка
Суперобкладинка
Мова
Українська
Оригінальна назва
All the Light We Cannot See
Перекладач
Олександра Гординчук
Кількість сторінок
400
Формат (мм)
220 x 150
Вага
0.422
ISBN
9786171503922
Опис

Перевидання в суперобкладинці до прем’єри серіалу від Netflix 

Головні ролі в мінісеріалу виконали Луїс Гофманн із серіалу “Пітьма“, Ларс Айдінгер і Маріон Бейлі, а також Г’ю Лорі і Марк Руффало.

Це історія про людяність, мрію, любов і світло, яке зоріє в пітьмі, і темрява не поглинає його… У життя мільйонів людей вдирається Друга світова війна, трощачи те, що здавалося міцним, і поєднуючи непоєднуване. В охопленому війною французькому містечку Сен-Мало зустрілися французька дівчинка Марі-Лор та німецький хлопець Вернер Пфенніг. Вони обоє сліпі: вона втратила зір іще дитиною, а він засліплений німецькою пропагандою. 

Але, здається, сама доля все життя вела їх назустріч одне одному, щоб вони побачили незриме світло, яке здатне перемогти безоку пітьму. Про автора: Ентоні Дорр — сучасний американський письменник, лауреат багатьох престижних літературних премій. Найвагомішу з них — Пулітцерівську — він здобув за роман "Все те незриме світло". Ця книга, над якою автор працював майже десять років, миттєво стала світовим бестселером.

Враження читачів
RDT оцінка
10.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
Експерт
10
07.05.2024
За цю книгу автор отримав Пулітцерівську премію. Книга дуже сильна. Про війну. Її жахіття та надії. Шкода, що ті люди, що започатковують війни, не читають такі книги. Замість того, щоб допомагати людству, вони повертають нас на ці кола пекла. Знову і знову. І хіба незрозуміло, з якого б боку протистояння ти не перебував, або загинеш, або зазнаєш травми. Інакше просто не буває.

Історія довжиною понад півстоліття. Вона - сліпа французька дівчина, що хоче відчувати світ. Він - бідний німецький сирота, що прагне досягти наукових висот. Натомість вони обидва отримують війну, поламані долі своїх друзів та знайомих, поневіряння, інколи відчай.

Вони зустрілися наприкінці війни, щоб врятувати одне одного. Нехай це не завжди виходить фізично, інколи можна врятувати лише душу.

"Життя — воно там, за заводами, за воротами. Там, десь далеко, люди намагаються розв’язати питання великої ваги. Він уявляє себе високим інженером у білому халаті, що крокує по лабораторії: парують казанки, гримить обладнання, на стінах висять складні схеми. Він несе ліхтар по гвинтових сходах в освітлену зорями обсерваторію й дивиться в окуляр великого телескопа, спрямованого в темряву."

Читалося важко, бо війна не може подобатися. Шкода було усіх: німецького хлопця, що збожеволів через знущання, людей, чиї долі були паламані, а життя відібрані, надії та мрії, що так і залишилися мріями.

Для чого ж читати такі книги, якщо зараз і так неймовірно важко? Щоб не втратити це світло. Світло, що має світити у тобі, незримо освітлюючи шлях надії, шлях до миру.