Ванна часу доктора Проктора

🛁 Хто з нас не мріяв, хоча б раз відправитися у минуле? Наприклад, на вихідні? Зустрітися з пращурами, познайомитися з відомими особистостями, стати свідком історичних подій, або дати якусь пораду собі в минулому? Втім, такі подорожі зазвичай закінчуються змінами в ході історії. Одне слово, непомітний рух, а пряма часу уже відхилилася і рухається в альтернативному напрямку.

🧼 У другій книзі серії про доктора Проктора команда трьох друзів, що складається з крихітного рудого хлопчика Булле, трохи переляканої дівчинки Ліси й майже божевільного професора з закіптюженими мотоциклетними окулярями, відправиться до Парижу. Але це буде зовсім не звичайний вікенд! Гонка Тур де Франс, битва під Ватерлоо, вогонь інквізиції - далеко не все, що їх очікує. Подорож у просторі, часі, ванні, а ще купа таємниць та незвичайні знайомства. Все це гарненько приправлене відмінним гумором і підштовхуване пукальним порошком.

🛁 Як на мене, книга дуже смішна, легко читається і однозначно сподобається школярам, та й не лише їм. Ще одна історія про дружбу, відвагу та пригоди. Раджу читати лише після першої (Пукальний порошок доктора Проктора).

Улюблені_цитати
📌 Ми знаємо, що коли друзі обіцяють завжди допомагати одне одному, один плюс один плюс один стає значно більше ніж три.

📌 Навіть якщо зробиш щось неправильне, ніколи, ніколи не буває пізно це виправити.

Поїхали далі) Цикл про доктора Проктора, його винаходи та, звичайно, друзів триває. І саме цю, другу книгу , буде доцільно прочитати тим, хто ніяк не вивчить історію Франції, принаймні, деякі її моменти.
Про що? Ліса та Булле отримали листівку від доктора, який кликав їх до Парижу. Ті зрозуміли, що він потребує допомоги, бо справа з колишньою нареченою пішла не так, як хотілося. Тим більше, що вони протистоять відомому злочинцеві та його посіпакам, страшній жінці зі штучною ногою та... історії. Історії, яку можна змінити лише у дуже екстремальний спосіб. Змінити - ні, але ж трохи допомогти ніхто не забороняв)))

"— Добре, — крикнув Булле. — Але ви нікому не скажете, що сталося біля Ватерлоо. Домовилися?
— Домовилися! — гаркнули сімдесят тисяч вояків.
— Марш додому!"

Звичайно, без чарівного порошку, не менш чарівного мила та інших корисних винаходів тут теж не обійшлося. Тому, чи не час і нам прийняти ванну з полуничним милом і чітким розумінням, де б ми хотіли знаходитися?