Loading...

Доки не розкриється брехня. Солодка кава - гіркі таємниці

RDT оцінка
8.0
3
Ваша оцінка
відгуків
3
Немає в наявності
220 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
220 грн
1
Про книжку
Код товару
107648
Рік видання
Палітурка
Папір
Мова
Українська
Оригінальна назва
Before the Lies Are Revealed
Кількість сторінок
208
Формат (мм)
210 x 140 x 10
Вага
0.233
ISBN
9786171293199
Опис

• Міжнародний бестселер • Нові проникливі історії від автора «Доки кава не охолоне» Кажуть, у маленькому кафе «Funiculi Funicula» можна переміститися в часі, якщо забажати... І саме це бажання приводить до нього чотирьох різних людей. Закоханий чоловік із фатальним діагнозом вирішує помандрувати в майбутнє, щоб побачити, яким стане життя коханої без нього... чи все ж таки з ним? Старий детектив шукає змогу повернутися в минуле — для нього це єдиний шанс зробити щасливою свою дружину. А син, що не зміг попрощатися з матір’ю на її похороні, ладен віддати будь-що, аби потрапити в той день, коли вона була ще живою. Так само як і друг загиблого чоловіка, чию доньку він виховував як свою. І тепер у день весілля дівчини він прагне повернути час та подарувати їй можливість побачитися з батьком. Та мандрівки в часі можуть зруйнувати життя. Про це мовчки нагадує жінка, яка незмінно присутня в кафе, — колись вона не зуміла повернутися назад...

Враження читачів
RDT оцінка
8.0
3
Ваша оцінка
відгуків
3
9
23.07.2024
Друга книжка японського автора про маленьке кафе, де кожен, хто забажає може переміститися в часі. Але є декілька обов'язкових правил, яких треба дотримуватися, найголовніше - повернутися в теперішнє, доки кава не охолоне.

Тут є чоловік зі смертельним діагнозом, що хоче побачити свою кохану; старий детектив, дружина якого трагічно загинула багато років тому; друг загиблого чоловіка, донька якого виходить заміж; син, що не зміг бути на похороні в мами - усі вони мандрують в часі. Чи стане легше їм від того? Чи не пожалкують вони про це?

Скажу одразу, перша книжка мені більше сподобалася. Тут забагато повторів - кожному відвідувачу достеменно пояснювали правила по декілька разів. Дуже плуталася в іменах - Кйоко, Казу, Кійоші, Кіміко, Кійокава, Шуїчі, Йогуке... ох, голова обертом.

Проте, незважаючи на деякі мінуси, кожна з чотирьох історій - у саме серце. Тому, хто полюбляє щемкі історії та екзотичні імена, раджу.
6
07.02.2024
Це друга книга про маленьке кафе "Funiculi Funicula" ,в якому можна перемістится у часі в минуле чи майбутнє.Є кілька правил, яких слід дотримуватись. Одне з основних -випити каву,поки вона не охолола.

Смертельно хворий чоловік хоче дізнатися,як живе кохана після його смерті. Чоловік мріє подарувати браслет дружині,яка загинула у свій день народження. Син хоче зустрітися з живою мамою. Чоловік хоче розповісти другові про доньку,яку виховав.

Історії всі якісь дуже сумні. І хоч можна потрапити у бажані моменти,але змінити щось у минулому ,на жаль, неможливо.

Досить цікава книжка .Герої та події тут інші , хоча працівники кафе ті ж. Лише одна дівчина може наливати ту саму каву. Це книжка про вибір,який впливає на інших , хочемо ми того чи ні. З мінусів -правила постійно повторюють та якийсь не дуже чіткий фінал.
Рекомендую між першою та другою частинами брати паузу.
Експерт Readeat
9
26.06.2024
Історія з подорожами у часі при смакуванні спеціальної кави у японському кафе триває. І ось чергові чотири відвідувачі хотіли б потрапити у інший час, щоб переговорити, а часто попрощатися, зі своїми близькими. По одній подорожі на сезон: літо, осінь, зима, весна.

Під час читання трьох подорожей я не могла стримати сліз: яке ж це усе-таки складне питання - прийняття смерті. Але як красиво автор про це написав! І не тільки про це.

"У японській також є можливість звуконаслідувальні вирази, щоб передавати звуки та імітувальні вирази для передачі явищ, які не створюють звуки. Чи то звуконаслідувальний "сала-сала" плюскіт річки, чи "буур-буу" пориву вітру, чи то імітувальний звук "шін-шін", яким описують, як тихенько падає сніг, чи "кан-кан", що символізує падіння сонячних променів,- усі ці слова створюють особливий настрій та атмосферу".

Падіння сонячних променів - це апогей мистецтва споглядання.

І взагалі, дуже приємно читати такі книжки, не дивлячись на сльози, пролиті на їхні сторінки. Але ж осінь, мають йти дощі.

Щиро рекомендую.