Loading...

Моя неймовірна подруга

RDT оцінка
7.5
2
Ваша оцінка
відгуків
2
Немає в наявності
Харків❤️
250 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
250 грн
1
Про книжку
Код товару
107584
Рік видання
Палітурка
Тверда
Папір
Мова
Українська
Перекладач
Любов Котляр
Кількість сторінок
352
Формат (мм)
210 x 140 x 20
Вага
0.341
ISBN
978-617-12-9142-3
Опис


Перевидання з виправленнями! • Роман виданий у 40 країнах • Видані усі книжки з циклу «Неаполітанські романи» • Уже розпочато роботу над серіалом за мотивами книжок Темпераментна й відверта розповідь про жіночу дружбу тривалістю в ціле життя, яка підкорила весь світ, яку із захватом читають і феміністки, і домогосподарки, і їхні чоловіки, тепер виходить українською. Ніжну Елену і запальну Лілу сусіди звикли бачити завжди разом. Навчатися, щоб стати багатими, — такою була їхня дитяча мрія. Але життя повело дівчат до неї різними шляхами. Розумниця Елена наполегливо здобуває освіту, а обдарована Ліла працює в сімейній взуттєвій майстерні, готуючись до весілля. Постійно змагаючись і зростаючи в цьому суперництві, подруги залишать однолітків далеко позаду. Проте в Італії 1950-х років вирватися зі світу невігластва, насилля і батьківського диктату непросто. Це наче гра, у якій Елена і Ліла зробили різні ставки. Яка з них переможе? Про автора: Елена Ферранте — справжній італійський феномен сучасної літератури. Письменниця, яка не дала жодного інтерв’ю і жодного разу не з’явилася на публіці, але була названа серед сотні найвпливовіших людей світу 2016 року за версією журналу «Тайм». Ферранте — унікальний автор, одразу кілька її книжок багато років не полишали топових позицій не тільки в італійських, а й у європейських та американських списках бестселерів. Роман «Моя неймовірна подруга» став світовою літературною сенсацією і спричинив у соціальних мережах «лихоманку Ферранте», а ім’я письменниці з’явилося в короткому списку Букерівської премії 2016 року.

Враження читачів
RDT оцінка
7.5
2
Ваша оцінка
відгуків
2
Котик
5
27.02.2024
Прочитавши назву книги, очікувала прочитати про справжню жіночу дружбу... Але сподівання не справдилися.

Вірніше в книзі описується дружба між Лілою та Еленою, але вона не відповідає моїм критеріям дружби(((

Історія взагалі мене не "зачіпає"... Не відчуваю відгуку.

На протязі читання я ніяк не могла "розкачатися". І книга давалася мені ДУУУЖЕ важко. Вірніше мені просто було не цікаво її читати, але через марафон #км_бінго_марафон від @knyhomamy @readeat_com я не змогла її покинути.

Мова автора цікава, та навіть це не виправило мого враження від книги)
10
09.02.2024
Мені легше дружити з хлопцями, ніж з дівчатами. З дитинства мої стосунки з подружками складались лиш у випадку, якщо ті вміли лазити по деревах, дахах і гаражах. Ляльки мене не цікавили від слова взагалі. А в школі я могла нагрубіянити навіть вчительці, якщо вважала її неправою чи несправедливою. Вредна я була і непоступлива, бо з тієї категорії людей, для яких улюблене правило - порушувати правила.

Мабуть, тому я закохалась в історію Елени Ферранте з перших сторінок - одна з її головних героїнь, Ліла, така ж нестерпна і самодостатня, як колись я.
Та що там! Мені взагалі важко уявити, як ця книга може когось не зачепити.

"Моя неймовірна подруга" - не література про дітей чи для дітей, не сентиментальне чтиво, як може здатись із ніжної обкладинки. Це якісний жіночий роман, сьогодні вже екранізований у серіал. І це лиш перша книга з чотиритомного циклу про стосунки двох подруг довжиною у ціле життя. Так, стосунки не завжди здорові, ядучі, але зображені чесно, без прикрас.
📍"Найгірше те, що я була впевнена: її доля буде кращою за мою. Як ніколи раніше, я відчула безглуздість свого навчання, зрозуміла, що кілька років тому я обрала цей шлях лише для того, щоб Ліла мені заздрила"
📍"То був старий страх, страх, який у мене так і не минув: якщо мене не буде під час якихось подій у її житті, це призведе до втрати насиченості та важливості мого власного"

Події в романі показують дитинство та юність дівчат у нетрях Неаполя 50х років. Зростаючи в атмосфері бідності, міжродових бійок, в аурі страхіть і заздрощів, подруги пізнають і поглинають той світ разом, хоча і кожна по-своєму.
📍"Ми жили у світі, де і дітлахи, і дорослі часто ранилися, з ран текла кров, потім вони гноїлися, інколи це закінчувалися смертью"
📍"Але тоді мені ніколи не спадало на думку, що наше життя було якимось особливо поганим. Життя було саме таким і крапка"

Особливо потішив стиль Ферранте - вона не б'є під колінку по найслабшому, аби розчулити. Не грається в сентименти і сльози. Навпаки пише часом аж занадто відверто, життєво, а від того захопливо і жваво.