Діва Млинища. Книги 1+2

Це вперше мені потрапила до рук книга Володимира Лиса, раніше не звертала увагу на цього автора. А виявляється даремно! Практично із перших сторінок книга поглинула мене, адже приховувала у собі таємницю.

Події розгортаються у селі Загоряни, на Волині. Починаються вони ще у XVIII столітті. Саме тоді ми знайомимося із Панасом Терещуком і саме йому вперше являється Діва. Чи то янгол-охоронець чи Берегиня їхнього кутка. Говорять, що показується вона раз на 100 років, щоб урятувати, захистити чи змінити долю людей.

Всього у книзі 4 розділи і кожен із них присвячений історичним подіям цілого століття та його жителям. У другому розділі події розгортаються уже в XIX столітті і описують життя цілої родини Терещуків, онуків та правнуків Панаса. Третій розділ - охоплює уже близько десятка родин того ж села Загоряни, більшість із них певним чином належить до роду Терещуків, хоча імена та прізвища починають перепліталися та подеколи плутатися. Кількість героїв зростає з часом. Саме тут виникла асоціація із книгою Г. Г. Маркес "Сто років самотності".

У четвертому розділі, коли інтрига досягає свого апогею, а історія описує наш час, XXI століття, я відчула себе ошуканою. От-от мала бути розгадка головної таємниці, але автор дуже здивував! Після прочитання книги запитань залишилося ще більше, ніж відповідей!
У будь-якому разі враження від прочитаного залишилися найкращі. Водоворот людських доль, впереміш зі змінами історії, влади, миру, воєн, революцій, відчуття близькості того часу, про який читаєш і особлива, характерна для поліської місцевості мова. Читається - на одному диханні!

Так багато в цій книзі різних історій. Вони ніби відрізняються сюжетом, але є маленька-тоненька ниточка, що поєднує їх в одне ціле.

Історія відбувається на Волині, біля Шацьких озер. Я цим літом там була: незвичайної краси земля, ходиш там - і повірити не можеш, що це твоя країна, що ця краса - краса твоєї Батьківщини. Головні герої цієї книги (я чомусь не можу назвати це романом. Тут немає кульмінації та зав*язки в класичному розумінні цих слів, хоча події розтягнуті на багато сотень років) мешкають в селі Млинищі. Тут вони зростають, тут розбиваються їхні серця, ллються їхні сльози, лунає їх сміх.
Ціла галерея образів минає на сторінках книги, безліч доль, життів, почуттів. По селу пройдеться і рекрутство, і дві війни і все це відобразиться на персонажах, на їх поведінці. Постане і розвалится там і Радянський союз, котрий породить героїв свого часу. А центрі цього всього - загадкова карта Млинища, знайдена в Парижі.

Мені не вистачило якоїсь цілісності. Коли професор-історик почав копирсатися в минулому і відшукувати коріння загадкової карти, я налаштувалась на щось схоже на "Покров" у Люко Дашвар, але пошуки не затягнулися. А так хотілось копання в архівах, знахідок голосів минулого, котрі були живими ще кілька сторінок тому. Але все це так сумбурненько на кількох сторінках, тут же в кінці книги прилаштували кілька нових персонажів, не довівши їх лінію до кінця. Що з Тамілою? Що з Назаром? Додумуйте, любі читачі, самостійно, отакий от "відкритий фінал".

Мовби і був в автора якийсь задум, але втілити його не вистачило сил. Не відчулось під кінець історії того настрою, котрий був на початку. Змінились ноти, загальний тон оповіді, змістились акценти, дуже шкода. Але загальне враження позитивне: читати книгу приємно, легко, не дивлячись на величезну кількість діалектизмів (по цій книзі можна вивчати діалектологія, а саме говори Полісся! Надзвичайно колоритний мовний матеріал!). Персонажі водночас і емоційні, і справжні, і живі і дещо шаблонні, але це не псує загальної картини: адже важко розказати про кохання щось нове.