Жахотінь

Хто любить Гарі Поттера, то є шанс, що сподобається.

Коли япрочитала всього Гаррі Поттера і була розчавлена, що серія про нього закінчилась, бо кращої книжки не може придумати людство. Чесно, все здавалося після Гаррі нудотою, але одного дня зробила над собою зусилля і почала читання "Маламандера". Жахотінь це 3-тя частина з серії книжок про легенди Морського Аду. Не скажу, що я була в якомусь неймовірному захваті, але це було непогано, я не буду вам переказувати зміст, але всі книжки про хлопця Герберта Лемона, згубознахідника столу знахідок в готелі Ґранд-Наутілус. У нього нема родини, в дитинстві його  винесло у ящику з лимонами в містечко під назвою Морський Сад (так воно називається влітку, а уже в кінці туристичного сезону перша буква відпадає від сильного морського вітру і містечко перетворюється у Морський Ад), свого минулого життя він не пам'ятає.
Одного дня він знайомиться з дівчинкою Вайолет, яка потім стане його найкращою подругою, і всі пригоди вони будуть проживати разом. У першій частині розповідається легенда про морського страховиська Маламандера, у другій про монстра Ґарґантіса, а от про третю я вам зараз розкажу.

До цього автора у мене абсолютна любов, слог цікавезний, не було жодного моменту, коли би мені ставало нудно і я жодного разу не пошкодувала про вибір книги.

Історія про Гербі і Вайолет розгортається у передтиждень Гелловіну, а у містян є своя традиція на цю ніч. У них це легенда про Страхоніча, який може забирати тіні мешканців міста. Ця чортівня почалась багато років тому, коли тодішньому меру Біглі надійшла пропозиція зробити шоу тіней від якогось невідомого Повелителя Тіней. Біглі обіцяв багато грошей, а не заплатив нічого, за це Повелитель наказав тіні на ім'я ЖАХОТІНЬ забрати тінь Біглі і мер став маріонеткою цього повелителя.
В легенді ще були деталі, але загальну суть я переказала, адівці крутять спеціальні покручки, щоб ЖАХОТІНЬ не забрав їх тіні.
Всі готувались, та ось опікунка Вайолет пропала, натомість заявилась ілюзіоністка на ім'я Каліастра, яка стверджувала, що вона нібито тітка Гербі.
Ця вся пригода сталася з цим дуетом (Гербі і Вайолет) і я маю надію, що буде подовження, бо є, про що ще писати.
Загалом я в захваті, і це було емоційно, напружено, разом з тим із гумором і кмітливими розв'язками.

Тут не пхають романтику і я вдячна за це (сама з себе дивуюсь), приклад дружби, про яку мріють підлітки.

P. S. Занурюючись в історію про цих бідолашних дітей, у мене часто виникали питання, де ходять кляті дорослі і чому вони такі тупі?

Вау!! Немає слів - одні емоції!
Моє найперше фентезі.
Книга перевершила мої очікування. Та що там, весь цикл!
Дуже чекаю четверту частину. Сподіваюся, що скоро вийде.