Повернення

Книги Спаркса завжди мають особливу магію. Історії в них живі, сумні, наповненні, а це моя перша його книга, яку я прочитала в українському перекладі. Фільми ж, то особлива любов, дуже раджу їх подивитись, якщо ви ще цього не зробили. За цією книгою фільм ще не зняли.

Мабуть я очікувала трохи іншого. Моя улюблена книга і фільм Спаркса це "Записник" ("Щоденник пам'яті"). Це неймовірна історія і я обожнюю її усім серцем, але тут, на жаль, кохання не склалось.

Тревор приємний персонаж, пройшов війну, отримав поранення, на його долю випало чимало нещастя, але він продовжує боротись за краще життя. Його зустріч з Наталі мене не вразила. І хоч були описи хімії між ними і слова кохання зазвучали так гарно і скоро, я не прониклась.

Читалась історія не швидко, виклад помірний, а якихось потрясінь не було. Усю книгу намагались зрозуміти куди ж їхав дідусь Тревора, загалом це виявилось очікуванно, але було з гарних намірів.

Сама ситуація з Келлі мені теж не сподобалась. Тревор із шкіри випинався, щоб їй допомогти, хоча вона вела себе дуже образливо і зверхньо. Я б свою поміч такій людині не нав'язувала.

Описи життя нагадували "Рік у Провансі", просто кожен день людина живе, смачно їсть, їздить по справах, ремонтує будинок, ходить на побачення. Наче і художній твір, але забагато просто спокійних описів.

Книга непогана, є і романтика, і загадковий розслідувальний елемент, і смачна їжа і проблеми в особистому, але не вразила мене, кохання не відбулось, але дуже хотілось.